СОРОМ’ЯЗЛИВА ДИТИНА В РОДИНІ

Що НЕ потрібно робити батькам сором’язливих дітей.

• Постійно говорити при дитині (і без неї теж): «Вона в нас така сором’язлива». Це табу.
• Жартувати й висміювати в присутності інших.
• Спеціально культивувати незручність і комплекс «бридкого каченяти» у дитини.
• Критикувати зовнішність дитини.
• Говорити про те, що дитина не так розумна, як би ви хотіли.
• Провокувати невпевненість і тривожність дитини.
• Перетворювати свою дитину в Попелюшку або солдата.
• Постійно знецінювати (критикувати) всі досягнення дитини.
• Не дозволяти гратися з іншими дітьми й ізолювати від однолітків.
• Підкреслювати незахищеність дитини, її несамостійність і залежність від інших (від батьків зокрема).
• Підкреслювати «особливість», неповноцінність дитини.
• Сварити дитину за те, що вона сором’язлива, боязка.
• Проявляти постійну тривогу і страх за життя та благополуччя дитини.
• Постійно принижувати дитину, знижуючи рівень її самооцінки.
• Не забувати, що в дитини є очі й вуха. Реакцію на її поведінку бачить на вашому обличчі.
Що потрібно робити батька сором’язливої дитини.
• Підвищувати рівень її самооцінки.
• Бути делікатним, не розчаровуватися у своїй дитині.
• Бути емоційно відкритим до дитини.
• Робити все, щоб дитина не почувалася незахищеною і залежною від вас.
• Гасити тривогу з найменшого приводу.
• Учити дитину самоповаги (на власному прикладі).
• Робити компліменти.
• Формувати впевненість у собі (краще, якщо дорослі поводяться впевнено).
• Допомогти знайти свої сильні сторони, таланти (можна використати для компенсації недоліків).
• Учити розумного ризику, переживати поразку.
• Формувати навички спілкування.
• Навчити цікавих ігор, у які можна грати з іншими дітьми.
• Допомогти знайти друга, який міг би захистити дитину в колі однолітків.
• Заохочувати ігри з ровесниками.
• Не порівнювати зовнішній вигляд дитини з іншими дітьми, не оцінювати переваги дитини «за шкалою краси».
• Дитина повинна відчувати свою неповторність.
• Не дозволяти іншим дорослим критикувати вголос розум і зовнішність вашої дитини.
• Любити свою дитину.
• Спілкуватися з нею, приділяти свій час не для навчання, а для розвитку дитини.
• Співчувати дитині, підтримувати її.
Щоб правила опрацювали, вони повинні… працювати. Тобто правила гарні й корисні, коли їх застосовують. Якщо ви прекрасно знаєте правила дорожнього руху, але переходите дорогу на червоне світло, значить, у вас ці правила не працюють. Так і в спілкуванні з дитиною. Якщо ви знаєте, що дитину треба підтримати й бути з нею терплячою та доброзичливою, а замість цього дратуєтеся й критикуєте… то чи працюють правила?
Батьки часто скаржаться на те, що «сили не вистачає, нерви не витримують». Але однаково і силу, й «нерви» доводиться «знаходити» всередині себе.
 


Коментарі:


Ім’я: