Профілактика гельмінтозів у дітей
Незабаром літо. Багато дітей проведуть його на свіжому повітрі в лісі, на дачах. У спекотні дні купатимуться у водоймах, активно спілкуватимуться з домашніми тваринами, їстимуть фрукти, овочі та гратимуться в піску. Незважаючи на всі радощі відпускного сезону, не треба забувати, що тепла пора року – сприятлива пора не тільки для людей, а й для всього живого навколо, у тому числі для паразитів.
На початку літнього сезону варто згадати про глистяні інвазії або гельмінтози. Адже глисти не лише “об’їдають” господаря, вони ще й зумовлюють порушення імунітету. Інвазованій паразитами дитині важче справлятися навіть з вірусами. Крім того, у малюка часто знижується апетит, з’являється: алергія, порушення травлення, нервові розлади. Частіше у дітей наявність глистяної інвазії виявляється в блідості шкірних покривів, особливо обличчя, появі темних кіл під очима, порушенні апетиту, іноді періодичної нудоти, блювання, болю в животі невизначеного характеру, частіше в ділянці пупця тощо. Уражені гельмінтами діти вередливі та плаксиві, перебірливі у харчуванні.
Звичайно, природа все передбачила, вона підготувала організм людини до зустрічі з незвані «окупантами», створюючи проти них кілька захисних бар’єрів. Коли ж організм ослаблений, особливо після важкої хвороби або потужної лікарської терапії, всі ці природні перешкоди, на жаль, втрачають свою силу і в потрібний момент не допомагають – глисти потрапляють в кишечник або інші органи людини і благополучно розвиваються в статевозрілих особин.
Загальновідомо, що глистяні інвазії – перш за все дитяча проблема. Адже у дітей захисні бар’єри організму ще не сформувалися, до того ж малеча активно освоює світ, йому неодмінно хочеться спробувати кожен предмет на смак – він тягне до рота все, що трапляється на шляху. Саме діти найчастіше не тільки хворіють самі, але і заражають інших членів сім’ї.
У дітей найчастіше паразитують круглі черв’яки – аскариди, гостриці і волосоголовці.
При ентеробіозі (його викликають гострики) вночі свербіння в області заднього проходу та промежини настільки сильно виражений, що дитина прокидається і плаче. Як правило, такі діти сплять дуже неспокійно, часто скрегочуть зубами. Дитина зазвичай розчісує сверблячі місця, і яйця гельмінтів потрапляють під нігті, на постільні речі та білизну, можуть розповсюджуватися по квартирі. Це створює умови для повторного самозараження дитини і зараження оточуючих.
При аскаридозі (його викликають аскариди) через особливості міграції паразита в організмі може початися сильний нападоподібний кашель. Часто з’являється висипання на шкірі. Аскаридоз при паразитування великої кількості гельмінтів може ускладнитися кишкової непрохідності, механічною жовтяницею, панкреатитом. У важких випадках глистова хвороби розвиваються порушення з боку нервової системи: з’являються тривалі головні болі, запаморочення. Можуть виникнути нав’язливі рухи, так звані тики – миготіння, шмигання носом, посмикування плечима та ін.
При трихоцефальозі (ураженням волосоголовцем): у випадках інтенсивної інвазії може супроводжуватися геморагічним колітом, а у маленьких дітей іноді виникає випадання прямої кишки. Взагалі, клінічні ознаки захворювання залежать від виду глистів, їх кількості та місцезнаходження в організмі.
При токсокарозі інвазія виражається болями в животі, кашлем, неврологічними порушеннями, ураженням очей. Переносчиками цього виду глистів є перш за все собаки.
При підозрі на глистяну інвазію треба звернутися до лікаря. Діагноз очевидний при безпосередньому виявленні гельмінтів в калі. Можна здати звичайні аналіз калу на яйця глистів або зішкріб на ентеробіоз, а також провести дослідження крові в санітарно-епідеміологічної станції або спеціалізованій лабораторії. Вважається, що аналіз калу не завжди є показовим. Тому його часто доводиться здавати кілька разів. Захиститися від зараження яйцями чи личинками гельмінтів людина може, дотримуючись елементарних правил гігієни. Якщо мити з милом руки перед кожним вживанням їжі, після гри з кішкою чи собакою, відвідування туалету, то ефект захисту буде досить високим. Також потрібно обов’язково обдавати окропом овочі та фрукти, які вживаються у сирому вигляді; піддавати необхідній термічній обробці рибу та м’ясо. Не можна пити сиру воду, особливо з відкритих водойм. Діти повинні спати на окремих ліжках, привчіть їх підмиватися перед сном. Якщо у дитини виявлені глисти, на ніч надягайте їй трусики, які щільно сидять і коротко обстригайте нігті. Якщо ви живете на дачі, намагайтеся правильно обладнати туалети, фекалії необхідно знезаражувати. Проведіть профілактику і лікування гельмінтозів у ваших домашніх тварин.
Важливо турбуватись про повноцінне харчування, що в достатній кількості забезпечує організм усіма поживними речовинами, особливо вітамінами С, Д та А. Позитивне значення тут має і стимуляція загального імунітету. Вона знижує ймовірність зараження гельмінтами, перешкоджає міграції паразитів по організму та досягненню ними статевозрілої стадії, скорочує тривалість їхнього життя в організмі.
Та таких заходів профілактики іноді буває замало. Для лікування гельмінтозів люди здавна застосовували засоби народної медицини. Добре відомі протиглисною властивістю багатьох рослин – цибулі, часнику, гарбуза і гарбузового насіння, волоського горіха, гранату, звіробою, полину, пижма, чебрецю, чоловічої папороті. Рекомендується якомога більше їсти моркви, пити морквяного соку. Сучасна медицина володіє достатніми можливостями лікування глистових інвазій на всіх стадіях паразитування черв’яків. І звичайно, чим раніше розпочато лікування, тим краще. Лікування і медикаментозну профілактику глистяної інвазії слід проводити за призначенням лікаря, адже для того, щоб лікування було ефективним, треба не тільки знищити паразитів, але і нівелювати наслідки їхньої діяльності – алергізації, анемію, дискінезію жовчовивідних шляхів і т.д. Медикаментозну профілактику рекомендовано проводити дітям старше 2-х річного віку двічі на рік: восени і навесні.