Орієнтовна тематика занять та профілактичних бесід по ОБЖД Педагогічна скринька

ПРЕДМЕТИ НАВКОЛО НАС
1. Небезпека відкритих вікон та балконних дверей.
2. Високі предмети і безпека дитини (дерева, паркани, високі полиці, шафи у приміщенні й прагнення малюка дістати якусь річ).
3. Виделка — друг, виделка — ворог. Правила користування виделкою. Культура поведінки за столом.
4. Голка-чарівниця в умілих руках. Техніка безпеки під час користування голкою.
5. Ґудзик. Функціональне призначення та доцільність використання в ролі іграшки.
6. Електрика. Безпечна поведінка з електричними приладами.
7. Комп'ютер. Комп'ютерні ігри та здоров'я.
8. Лижі та санчата. Зимові види спорту та відповідний інвентар (лижі, лижні палиці, ковзани, санки та ін.).
9. Місце проведення зимових розваг. Правила поведінки під час катання на санках, лижах, ковзанах, льодовій доріжці.
10. Намистинка. Виникнення намиста. Небезпека для життя, коли намистинка стає іграшкою.
11. Ніж. Призначення різних ножів (для риби, м'яса, овочів, фруктів, хліба та ні.) та небезпека для здоров'я за невмілого користування ними.
12. Ножиці. Техніка безпеки під час роботи з ножицями.
13. Скло. Друзки розбитого скла й можливі порізи. Елементи першої допомоги при порізі.
14. Чужорідні тіла. Шкода, якої вони завдають, потрапивши у різні органи і іла (вухо, шлунок, дихальні шляхи). Правила першої допомоги.
15. Миючі засоби. Вироблення поведінкової установки щодо використання миючих засобів.
БЕЗПЕЧНІ ТА НЕБЕЗПЕЧНІ ВУЛИЦІ ТА ДОРОГИ
1. Засоби пересування. Види транспорту.
2. У світі дорожніх знаків. Ознайомлення з дорожніми знаками.
3. Зустріч із Світлофором. Історія виникнення світлофора. Роль світлофора у безпеці руху транспорту та пішоходів.
4. Ігрові ситуації, театралізовані розваги, спрямовані на закріплення дітьми правил вуличного руху та поведінки на вулиці.
ПРИРОДА НАВКОЛО НАС
1. Земля - наша мати. Звичаї, традиції, пов'язані із землею. Ознайомлення з правилами поведінки у довкіллі.
2. Сонце та його цілющі промені. Засмага чи сонячні опіки? Перебування на сонці.
3. Вода - цілющій дар землі. Звичаї, традиції, пов'язані з використанням води. Перегляд мультфільму «Казка про воду», створеного ДНЗ на підставі дитячих малюнків вихованців.
4. Ігрові ситуації, спрямовані на навчання правил поведінки поблизу водойм та на воді.
5. Різні стани води. Кипляча вода, водяна пара небезпечні для людини.
6. Лід. Правила катання на льодових доріжках. Сніг. Безпека під час катання на лижах, ковзанах, санчатах.
7. Повітря. Організація дослідницько-пошукової роботи для визначення наявності повітря у просторі, деяких речовинах, рідинах (воді, цеглині, землі та ін.).
8. Рослини навколо тебе. Рослини-ліки. Отруйні рослини.
9. Виховання дбайливого ставлення до природи.
10. Моделювання ігрових ситуацій, спрямованих на закріплення навичок поводження з отруйними рослинами.
11. Гриби їстівні та отруйні. Розрізнення їстівних та отруйних грибів за назвами та малюнками.
12. Комахи (оси, бджоли, комарі та ін.). Захист від укусів комах.
ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
1. Вогонь — друг, вогонь — ворог.
2. Його величність Сірничок.
3. Свічка невеличка.
4. Навчи дитину пожежній безпеці.
5. Правила пожежної безпеки.
6. Новорічні свята (використання гірлянд, новорічні костюми, ялинка,
новорічні піротехнічні засоби).
7. Багаття — це небезпечно.
8. Безпечне користування електроприладами.
9. Як поводитись під час пожежі.
СТИХІЙНІ ЛИХА
1. Повінь. Уявлення про повінь як стихійне лихо. Правила поведінки у разі стихійного лиха.
2. Землетрус. Пояснення явища та моделювання навичок поведінки.
3. Буря і шторм.
4. Гроза. Гроза як природне явище. Навчання правил поведінки під час грози.
 
ТЕМАТИКА КОНСУЛЬТАЦІЙ ДЛЯ БАТЬКІВ
  • Отруйні рослини, гриби, ягоди нашої місцевості. Перша допомога при отруєнні рослинами, грибами, ягодами.
  • Відпочинок влітку. Правила відпочинку з дітьми біля водойм. Перша допомога при сонячному опіку, тепловому ударі.
  • Дитина на дачі.
  • Правильна поведінка на вулиці — запорука безпеки. Безпека у громадському транспорті.
  • Заняття дітей вдома — перегляд телепередач, ігри, заняття за комп'ютером.
  • Не залишай дітей без нагляду.
  • Безпека на кухні.
  • Безпека на балконі.
  • Безпека у ванній кімнаті.
  • Перша долікарська допомога.
 
ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК
БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДИТИНИ
 
     Дитинство — це унікальний період в житті людини. Саме у цей час формується здоров'я, відбувається становлення особистості. Досвід дитинства багато в чому визначає доросле життя людини. На початку шляху поруч з беззахисним довірливим малюком знаходяться головні люди в його житті – це батьки та вихователі. Завдяки їх любові та турботі, емоційній близькості та підтримці дитина росте і розвивається, у неї з'являється довіра до світу і оточуючих людей. Ми з вами бажаємо нашим дітям щастя. І всі наші спроби захистити їх від лиха продиктовані цим.
 
   Про актуальність даної теми можна говорити багато и все буде головним. Як зберегти здоров'я дітей? Як допомогти розібратися в різноманітних життєвих ситуаціях? Як навчити допомагати один одному? Аналізуючи поняття «екстремальний», «безпека», ми розуміємо: те, що для дорослого не є проблемною ситуацією, для дитини може стати такою. Особливу тривогу ми відчуваємо за маленьких беззахисних громадян-дошкільнят. Тому головне завдання педагогів та батьків полягає у тому, щоб в доступній для дітей формі навчити їх не губитися перед небезпекою, а вміти себе захищати.
 
    Отже, щоб відчувати себе у безпеці, діти дошкільного віку мають навчитися наступному:
-знати свою адресу, своє ім'я, прізвище та ім'я батьків, а також номер свого телефону;
-вміти впевнено, голосно та чітко говорити «ні»;
-берегти ключі від квартири, якщо гуляють без супроводу дорослих;
-дотримуватися одного маршруту, якщо необхідно йти без дорослих;
-прогулюватися без дорослих, не виходячи за рамки території, визначеної батьками;
-завжди казати батькам про свої плани (таку традицію бажано виконувати усім членам родини).
    Головне — не тільки уберегти дитину від небезпеки, але й підготувати її до зустрічі з можливими труднощами, сформувати уяву про найбільш небезпечну ситуацію, про необхідність виконання заходів обережності, прищеплювати їй навички безпечної поведінки у побуті сумісно з батьками, які виступають для дитини зразком для наслідування.
 
     В дошкільному закладі робота щодо виховання навичок безпечної поведінки у дітей починається з виявлення рівня їх знань та інтересів. Вона проводиться у формі бесід, спостережень, ігор-занять за таким напрямками:
 
1) організована діяльність дітей — заняття;
 
2) сумісна діяльність дорослих та дітей — драматизація казок, бесіди вихователя та дитини, спостереження, праця, читання художньої літератури;
 
3) самостійна діяльність дітей — сюжетно-рольові ігри.
 
    Читання дитячої художньої літератури в молодшому віці з використанням казок: «Колобок», «Вовк та семеро козенят», «Заяча хатинка», «Кіт, півник та лиса» та інші. У роботі з казками активно використовується прийом «переінакшування» сюжету для того, щоб казкові герої згадували правила безпеки життєдіяльності для закріплення їх дітьми.
 
    Щоденні «хвилинки безпеки» включаються у різні заняття та інші режимні моменти, приклади правильної безпечної поведінки оточуючих дорослих.
 
    Організація зустрічей з представниками екстремальних і соціальних служб (лікарями, медсестрами, міліціонерами, пожежниками-рятувальниками тощо).
 
    Показ дітям наслідків неправильної поведінки або поводження з будь-яким предметом чи істотою (тварини, речовини, тощо) за допомогою ілюстрацій

Як організувати бесіду з батьками Педагогічна скринька
Рекомендації вихователям
 
 
  1. Відповідальність за успіх чи невдачу зустрічі лягає на вихователя.
  2. Організовувати зустріч слід так, щоб у ній не було перерви.
  3. Взаєморозуміння налагодиться швидше, якщо вихователь не буде сидіти за столом,бо сидячи за столом він ставить себе в позицію начальника, а не партнера.
  4. Важливе спокійне дружнє вступне слово вихователя.
  5. Слід надати можливість батькам висловитися, уважно їх вислухати.
  6. Необхідно з’ясувати, що батьки думають з приводу своєї дитини, як вони її сприймають. Вихователь не зможе зрозуміти поведінку дитини перш ніж зрозуміє відношення до неї батьків.
  7. Якщо батьки пропонують свій план дій, слід його прийняти та зробити все можливе для його реалізації. Це краще, ніж нав’язувати батькам думку вихователя.
  8. Не варто сперечатися з батьками. Суперечка може викликати образу та відчуження.
  9. Нехай будь-яке рішення стане результатом взаємних роздумів та зі сторони батьків буде поштовхом до дії.
        10 Намагайтеся відчути «хвилюючі струнки» батьків та не торкайтеся їх.
        11 Сприймайте все що говорять батьки, не виражаючи при цьому
             невдоволення.

 

Вимоги до сучасного заняття Педагогічна скринька
Вимоги до сучасного  заняття
( пам’ятка для вихователів)
1. Використання новітніх досягнень науки і практики.
2. Реалізація в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів.
3. Забезпечення умов предметно-просторового середовища для розвитку пізнавальної діяльності.
4. Дотримання санітарно-гігієнічних норм до організації діяльності дітей.
5. Встановлення інтегративних зв'язків (взаємозв'язок різноманітних видів діяльності, змісту).
6. Зв'язок з минулими заняттями і опора на досягнутий дитиною рівень.
7. Мотивація і активізація пізнавальної діяльності дітей (методи і прийоми).
8. Логіка побудови заняття, єдина лінія змісту.
9. Емоційний компонент заняття (початок і закінчення заняття завжди проводяться на високому емоційному підйомі).
10. Зв'язок з життям і особистим досвідом кожної дитини.
11. Розвиток умінь дітей самостійно здобувати знання і поповнювати їх обсяг.
12. Ретельна діагностика, прогнозування, проектування  та планування кожного заняття педагогом.
 
Структура сучасного заняття:
 
  1. Створення ігрової ситуації, спрямованої на мотивацію дітей до навчальної діяльності.
  2. Спонукання дітей до висловлення припущень (за допомогою проблемних запитань).
  3. Практична діяльність дітей (пошукова діяльність, пов’язана із  визначенням особливостей предмета або об’єкта).
  4. Художнє слово (Закріплення знань, отриманих в пошуковій діяльності).
  5. Енциклопедична хвилинка (довідка із енциклопедії про предмети чи об’єкти).
  6. Мовленнєва хвилинка в цікавій формі  на закріплення отриманих знань.
  7. Пальчикова гімнастика.
  8. Робота з індивідуальними картками.
  9. Гра « Що ми робимо – не скажемо, що ми робимо – покажемо».
 

Методика проведення рухливих ігор Педагогічна скринька
Методика проведення рухливих ігор
1. Підготовка до гри 
       Вибір гри. Успіх ігрової діяльності, а також позитивний фізіологічний і емоційний вплив на гравців залежить насамперед від правильного вибору гри. При виборі гри потрібно враховувати форму проведення занять: урок, фізкультурно-оздоровчий захід у режимі навчального дня (перерва, спортивна година в ГПД), позакласний захід, в сім'ї тощо. 
       Вибір гри залежить від місця проведення. На свіжому повітрі можна проводити майже всі народні та рухливі ігри з великою інтенсивністю та обсягом; у невеликому, вузькому залі можна проводити ігри з шикуванням команд у шеренги і колони, а також ігри, в яких гравці беруть участь по черзі. Звертаємо увагу, що ігри, естафети повинні проводитись у чистому, провітреному спортзалі або пристосованому приміщенні. Вибір гри залежить від наявності у школі інвентарю та обладнання, а також від поставлених на уроці оздоровчих, освітніх і виховних завдань. 
     Підготовка місця для гри. Для проведення ігор, естафет на свіжому повітрі необхідно підготувати майданчик з рівною поверхнею. Велике значення мають зелені насадження, які захищають його від вітру й куряви, освіжають повітря, дають тінь. 
Якщо гра проводиться в залі, необхідно його провітрити, помити підлогу, спортивні прилади розмістити так, щоб під час гри вони не заважали. Для відпочинку гравців, що виходять з гри, потрібно поставити кілька гімнастичних лав. 
      Підготовка інвентарю та обладнання. Для проведення ігор, естафет використовують такий інвентар та обладнання: м'ячі малі, великі, набивні; естафетні палички, кубики, обручі, скакалки, стійки (заввишки 1,5 м), кеглі (пластмасові пляшки із саморобними малими м'ячами на закрутках), різнокольорові прапорці, лави, палиці, мішечки з піском. Для вчителя: свисток, секундомір, крейда, магнітофон та інше обладнання. Бажано, щоб інвентар був яскравим, кольоровим, добре помітним у грі, відповідав за вагою та розмірами віку гравців. Інвентар можна виготовляти на уроках трудового навчання. 
Учитель завжди повинен пам'ятати про правила техніки безпеки учнів під час проведення ігор та естафет. Наш досвід підказує, що для проведення естафет не можна використовувати малі прапорці на тоненькій палиці (прапорцем можна влучити в око, на нього під час бігу можна впасти і т.д.). Слід використовувати такий інвентар, який при падіннях дітей, необережній передачі не зашкодить їхньому здоров'ю. 
        У сюжетних іграх використовують маски, костюми «героїв» («Вовк», «Зайчик», «Рибак», «Козак» та ін.). 
Оголошення назви гри; розміщення гравців, команд; вибір ведучих. Учитель спочатку оголошує назву гри чи естафети. Потім ділить учнів на команди різними способами: 
• на розсуд вчителя; 
• шляхом розрахунку; 
• фігурного марширування; 
• за призначенням капітанів команд. 
    Вибирати команди, ведучих можна за допомогою лічилок. 
    Потім вчитель шикує, переводить команди на місце проведення гри, естафети. 
    Важливе значення мають назви команд, які беруть участь у грі. Наводимо приклади назв: «Сонечко» і «Місяць», «Ромашки» і «Тюльпани», «Вовки» і «Тигри», «Збірна Львова» і «Збірна Києва», «Збірна України» і «Збірна Польщі», «Динамо» Київ і «Карпати» Львів тощо. Назви команд під час естафет повинні відповідати тим останнім спортивним подіям, які відбуваються в країні, світі. 
       У зв'язку зі збільшенням кількості учнів у класах учитель може поділити їх на чотири команди. Наприклад, спочатку беруть участь в естафеті команди «Збірна України» і «Збірна Польщі», потім «Збірна Канади» і «Збірна Австралії». Команди, які програли, змагаються за 3-4 місця, а які виграли, — за 1-2. 
   2. Пояснення гри                                     
     Успішне проведення гри залежить від педагогічного таланту, артистичної майстерності, організаторських здібностей вчителя, його вміння дохідливо, коротко, цікаво пояснити гру, вміло керувати її процесом, бути об'єктивним та уважним в оцінці ігрових дій учнів. 
    При поясненні гри вчитель повідомляє ще раз назву гри, розповідає про роль кожного гравця, мету і хід гри, завдання ведучих і гравців, правила гри. 
    Коли вчитель проводить гру з шикуванням учнів у коло, то сам стоїть у колі. Якщо гравці розподілені на дві команди і розміщені одна проти другої, то вчитель стоїть між ними. 
     Для кращого засвоєння гри учнями рекомендуємо супроводжувати пояснення гри показом окремих рухів гравців. Правила гри пояснюють докладно лише у випадку, коли гру проводять уперше. 
      Перед поясненням гри, наприклад, «Вудочка», вчитель проводить вступну бесіду: 
• яких ви знаєте рибок? 
• чи любите ви ловити рибу? 
• як варять юшку в туристському поході?, тобто вчитель здійснює міжпред-метні зв'язки. 
     Для гри вчитель використовує великий солом'яний бриль, «вудочку» — скакалку або мотузку, на кінці якої прив'язаний мішечок з піском. 
       Після пояснення гри вчитель перевіряє, чи всі гравці розуміють її правила. 
  3. Проведення гри
      Після розміщення гравців на майданчику, пояснення гри і її правил гра починається за умовним сигналом вчителя (свисток, сплеск у долоні). 
     Ігри сюжетного характеру («Кіт і мишка», «Гривеньки»), де немає змагального моменту, не потребують особливо чітких команд. Такі ігри можна розпочинати за вказівкою, висловленою спокійним голосом: «Раз, два, три — гру почали!» Під час гри вчитель уважно стежить за її ходом і поведінкою гравців.
 Завдання вихователя:                                          
• керувати грою; 
• подавати команди, розпорядження, звукові та зорові сигнали; 
• робити вказівки по ходу; 
• самому брати участь у грі, виконувати головну або другорядну роль; 
• спостерігати за загальним станом і самопочуттям кожного учня. Вказівки слід робити у позитивній формі, підтримуючи радісний настрій дітей. 
       Вчитель може робити підказки про доцільність виконання того чи іншого руху. У грі, естафетах учням дозволяється голосно кричати, стрибати, радіти. Фізичне навантаження у грі рекомендуємо регулювати такими прийомами: зменшенням або збільшенням часу, відведеного на гру, кількістю повторень гри, розмірами майданчика і довжиною дистанції, яку пробігають гравці, масою предметів, що використовуються учнями, введенням короткочасних пауз-бесід длявідпочинку. 
Отже, дозування фізичного навантаження у грі визначається методикою проведення її, місцем та умовами, в яких перебувають гравці. Навантаження визначають за зовнішніми ознаками гравців та пульсом. 
4. Підведення підсумків гри 
     Гру потрібно закінчити своєчасно, коли гравці отримали достатнє емоційне і фізичне навантаження. Закінчують гру за сигналом вчителя організовано: зупиняють гравців, підраховують результати, оголошують переможців. 
     Пам'ятаючи про педагогічне значення гри, вчитель відзначає тих, хто правильно виконував рухи, виявляв спритність, рішучість, кмітливість, дотримувався правил, виручав товаришів по команді, проявляв ініціативу, а також називає тих, хто порушував правила і заважав проводити гру. Вчитель називає переможця або переможців, команду-переможця. 
       Підводити підсумки гри, естафети слід у цікавій формі, щоб викликати в учнів бажання наступного разу досягти ще кращих результатів. Учитель нагороджує команди вимпелами, медалями і т.д. Вимпели і атрибути медалей учні виготовляють на уроках трудового навчання, образотворчого мистецтва. Нагороди можуть бути перехідними, тобто «діючими» до наступного уроку, змагань. 
       Вчитель проводить аналіз гри, естафети, звертає увагу на розвиток фізичних якостей учнів, наголошує, які фізичні вправи виконувати вдома, щоб покращити свої результати. Підкреслює, що всі відомі спортсмени світу (футболісти, легкоатлети, волейболісти) люблять грати в різноманітні ігри та естафети. Вчитель оголошує і пояснює групові та індивідуальні домашні завдання учням, звертає увагу на те, що на уроці будуть проводитись «Олімпійські ігри» з перевірки даних їм завдань. 
       Отже, підведення підсумків гри, естафети — один із важливих елементів методики їх проведення.
                                                                        

Пам’ятка «Методика та особливості організації спостережень з дітьми усіх вікових груп» Педагогічна скринька Будь-яке спостереження – це пізнавальна діяльність, що вимагає від дітей уваги, зосередженості, розумової активності, тому воно може тривати недовго. Під час спостереження педагогічне спілкування вихователя з дітьми набуває пізнавального характеру:
  • педагог ставить чіткі,
  • конкретні запитання,
  • стимулює дітей до пошуку інформації,
  • вислуховує їхні відповіді,
  • доброзичливо реагує на кожне повідомлення.
  •  хвалить за правильну відповідь, схвальними словами стимулює подальший пошук інформації.
    Окремо взяте спостереження – це короткий (5 – 12 хвилин) педагогічний захід пізнавального характеру, який проводиться з невеликою групою (4 – 7 ) дітей у куточку природи або зі всією групою чи підгрупою на ділянці. Залежно від їхнього змісту спостереження можна проводити під час різних режимних моментів: до та після сніданку, на прогулянці, перед обідом і ввечері. Наприклад, спостереження за особливостями харчування тварин завжди проводять вранці, оскільки тоді можна спостерігати за зголоднілими тваринами, а тримати їх без їжі до обіду – не гуманно. Спостерігати за тим, як сплять рибки, птахи, звичайно, варто звечора, у сутінках. Спостерігати за тим, як хом’ячок охоче поїдає морквину, принесену дітьми з вулиці, слід після прогулянки.
   Під час спостережень необхідно навчати дітей
  • розрізняти і називати тварин,
  • виокремлюючи їх характерні особливості.
    Бажано, щоб під час спостережень діти не розмовляли, не грали, маніпулюючи предметами. Оптимальний час для інтенсивної розумової діяльності дітей – від 3 до 10 хв.
  Перелік обов’язкових правил поведінки під час спостережень:
  • самостійно обрати зручне для себе місце і положення;
  • не заважати іншим;
  • сидіти тихо,
  • спокійно спостерігати за об’єктами, що цікавлять,
  • слухати музику.
    Для виховання витримки, самовладання, здатності до самоврядування також можна використати психотренінгові вправи «Вітер-вітерець», «Послухаємо тишу», «Шум води» та ін.
    Упродовж навчального року можна проводити такі цикли спостережень:
  • за квітучими рослинами на ділянці та піском у пісочниці (вересень);
  • за акваріумними рибками (жовтень – листопад);
  • за ялинкою, вечірнім небом (грудень);
  • за зимуючими птахами на ділянці та птахами в клітці (січень – лютий);
  • за зростанням цибулі на підвіконні, гілками дерев у вазі (лютий – березень);
  • за пробудженням рослин на ділянці (квітень – травень);
  • за сонечком (у весняно-літній період).
   У повсякденні систематично проводять спостереження за погодою: один тиждень щомісячно діти щодня розглядають небо, уточнюють характер опадів, наявність вітру або його відсутність, за одягом визначають, настільки тепло чи холодно.
    Метою спостереження є формування у дітей уявлень про тварин і рослин як про об’єкти, виявлення взаємозв’язків у природі. Залежно від предмета, об’єкта чи явища впродовж підготовки та організації спостереження необхідно виділяти:
  • ознаки чи властивості, що створюють найяскравіший образ предмета;
  • структурні компоненти об’єкта, функціонування яких обумовлюється впливом зовнішніх і внутрішніх факторів;
  • єдність предмета спостереження з природним довкіллям, спільністю людей, із конкретною людиною, групою дітей.
     Опорними структурними компонентами спостереження можуть бути:
  • демонстрація предмета, явища чи об’єкта природи;
  • самостійне сприйняття їх дітьми, коментарі та висловлювання за змістом сприйнятого;
  • подальше сприйняття згідно із запропонованою схемою спостереження чи планом запитань;
  • простий синтез сприйнятого, тобто узагальнення й моделювання в уяві ситуації, з якої об’єкт спостереження може бути віднесений до певного природного поняття, категорії чи класифікації.
     Спостереження розподіляють за видами:
– спостереження за схемою, запропонованою вихователем;
– спостереження, яке спрямовується запитаннями вихователя;
– спостереження, яке спрямовується вказівками вихователя, що коригують дії та сприйняття дітей.
     Процес спостереження можна поділити на чотири етапи, кожний з яких допомагає досягти мети всього спостереження.
     Перший етап – підготовчий.
    Мета – викликати цікавість до об’єкта спостереження.
    На першому етапі проводиться бесіда:
– за чим вони будуть спостерігати;
– які відомості про об’єкт спостереження діти вже отримали раніше;
– на що треба звернути увагу.
    Варто показати дітям відповідні ілюстрації, підготувати їх до сприйняття об’єкту.
    Другий етап – початок спостереження. 
Мета – спрямувати увагу дітей на спостереження, підтримувати їхню цікавість до об’єкту.
    Увагу дітей молодшого дошкільного віку треба спрямовувати у потрібному напрямі за допомогою застосування елементів несподіваності, сюрпризності. Діти старшого дошкільного віку вже здатні зосереджувати увагу на об’єкті спостереження за допомогою вольових зусиль, розумового напруження. Спонукати їх до цього можна, використовуючи художню літературу, ілюстрації, запитання. Такі прийоми розраховано на те, щоб поставити дітям завдання, спрямувати в потрібному напрямі весь процес його розв’язання, утримати увагу дітей на об’єкті спостереження.
Третій етап – основний. Мета – дослідити об’єкт та сформувати чітке уявлення про нього. На цьому етапі важливо показати прийоми та послідовність дослідження, допомогти їх засвоїти.
Четвертий етап – заключний. Мета – підбити підсумки, закріпити уявлення, отримати під час спостереження, оцінити способи дослідження.
   Використання поетапного спостереження, навчання дітей прийомів дослідження є основою роботи зі збагачення дошкільників екологічними знаннями та уявленнями. Розвиток спостережливості в дітей старшого дошкільного віку вдосконалюється у процесі організованого навчання.
Використання поетапного спостереження, навчання дітей прийомів дослідження є основою роботи зі збагачення дошкільників екологічними знаннями та уявленнями. Розвиток спостережливості в дітей старшого дошкільного віку вдосконалюється у процесі організованого навчання.
Рекомендована схема спостереження за рослинами:
– назва (цікаві відомості, пов’язані з назвою);
– класифікація (дерево, чагарник, трав’яниста рослина);
– зовнішній вигляд, частини, призначення;
– умови, необхідні для росту та розвитку;
– середовище життєдіяльності;
– відтворення;
– значення у житті людини;
– правила поведінки у природі.
Рекомендована схема спостереження за живими істотами:
                                                                                                                                     
– назва (цікаві відомості, пов’язані з назвою);
– зовнішній вигляд, особливості;
– класифікація (комахи, риби, птахи, тварини);
– засіб пересування;
– їжа
– середовище життєдіяльності;
– відтворення;                                                                                         
– взаємозв’язок у природі;
– значення у житті людини;
– правила поведінки в природі.
 
Структура спостереження, яке спрямовується запитаннями вихователя:
  • пропозиція розглянути предмет, об’єкт, явище;
  • повідомлення найцікавішого фрагменту інформації про нього, зацікавлення дітей;
  • визначення основних дій та плану сприйняття предмета;
  • здійснення детального аналізу спостережуваного за запитаннями дітей, які вихователь відраз впорядковує відповідно до спроектованої заздалегідь концепції;
  • синтез, узагальнення всієї інформації про спостережуване в єдине ціле, спрямованість якого має екологічний сенс, значення для дитини й для природи.
 
Структура спостереження, яке спрямовується вказівками вихователя:
  • доведення доцільності спостереження з орієнтуванням на кінцевий результат – чого за цим варто спостерігати?;
  • пригадування вимог до послідовності опису спостережуваного об’єкта; доповнення опису дітей за допомогою опосередкованих прийомів;
  • уявне моделювання ситуації із застосуванням об’єкта спостереження в різних сферах життєдіяльності людини;
  • визначення можливого впливу об’єкта на природне довкілля;
  • пізнання прихованих ознак спостережуваного об’єкта в нових змодельованих або уявних умовах.
   Упродовж усього навчального року діти разом з вихователем щодня доглядають за мешканцями куточками природи. У ранкові години вихователь залучає дітей до спільної діяльності, форми та організація якої змінюються відповідно до вікової групи.
   Під час спілкування педагог повинен обов’язково знайти можливість похвалити дитину, причому не одноразово, а кілька разів упродовж усієї діяльності: на початку похвала надає дитині впевненості в собі, потім – це похвала-підтримка, наприкінці – підсумок доброго вчинку дитини.
   Заповнення календаря природи – це ще одна справа повсякденної діяльності, яка поєднується зі спостереженнями. Вихователь разом з дітьми регулярно фіксує погоду і стан живої природи. У молодшій і середній групах дорослий після прогулянки допомагає дітям відшукати картинки з явищами природи, які ті спостерігали на вулиці. Разом вони одягають ляльку – так само, як діти були одягнені під час прогулянки, «випускають» її погуляти. У старшій групі вихователь навчає дітей знаходити і замальовувати у календарі дні тижня, спеціальними значками позначати погодні явища, зображувати дерево чи покрив землі відповідно до їхнього сезонного стану на цей момент.
   Під час зимової підгодівлі пернатих друзів вихователь використовує календар спостережень за птахами: молодші дошкільники знаходять картинки із зображенням птахів, яких бачили на ділянці, а старші позначають цих птахів у календарі значками відповідного кольору.
   Ще один вид календаря – це малюнки, що послідовно відображають зростання якої-небудь рослини. Це можуть бути: цибулина, посаджена у воду; гілочки з дерева, поставлені наприкінці зими у вазу для спостереження за розпусканням бруньок, розгортанням молодих листочків; пророщене насіння городньої культури або квітки. У  всіх випадках малюнки, зроблені через однакові інтервали часу, відображають послідовність розвитку рослини, його залежність від зовнішніх умов життя.
  Навчаючи дітей працювати з календарем, вихователь провадить пізнавальне спілкування з дошкільниками: показує, де і що треба зобразити, пояснює, виправляє, доброзичливо допомагає їм.

Використання методів ТРВЗ на музичних заняттях Педагогічна скринька
Використання методів ТРВЗ з дітьми 6-го р.ж.

з/п
Методи ТРВЗ
 
Музичний
репертуар
1 Методи емпатії (дитина уявляє себе «яблучком», «листочком»), щоб краще розпізнати об’єкт, задається кілька запитань "яблучку", "листочку":
-  Де ти ростеш?                            
                                       - Ти хто ?
-  Яке на смак?
                                       -  Де ти живеш?
-  Якого кольору ?                          
                                      -  Якого кольору ?
-  Якої форми?                                
                                     -  3 ким  дружиш?
Пісня "Яблучка",
муз. і сл.
Т. Шутенка
Пісня «Листочок золотий»
сл. і муз.
Н. Вересокіної
 
 
 
 
   
2 Гра "Чарівна скринька" - за допомогою мінімальної кількості запитань знайти "секрет" скриньки Гра "Оркестр"
  Наприклад: бубон:
1)       Круглий чи квадратний?
2)       Дзвенить чи свистить?
3)       Залізний чи дерев 'яний?
українська народна
мелодія
 
3 Гра "Добре - погано" - назвати позитивні і негативні якості зими.
Зимою холодно — це погано
Зимою катаються на санчатах, лижах – добре.
 Зимою одягають багато одягу — погано.
Зимою приходить Дід Мороз з подарунками - добре.
Пісня "Зимонька",
муз. К.Мяскова
сл. М. Волгіної
 
4 Метод каталога та асоціації - властивості одного предмету переносимо на
потрібний  предмет, об'єкт, чи явище:
Дзвіночок — Дощик (дзвінкий, веселий, легкий, холодний)

 
Поспівка
"Дзвіночки"
муз. О.Тилічеєвої
сл. І. Черницької
 
 
5
 
 
 
 

 
Метод символічної синектики – за допомогою символів та знаків передати зміст пісні:
 Рано сонечко встає
 Промінцями виграє
 Молода в саду трава,
 Соловей співа
Пісня "Весняний  вальс"
 муз. А. Філіпенка
сл. М. Познанської
 
Використання методів ТРВЗ з дітьми 5-го р.ж.
 
1 Методи емпатії (дитина уявляє себе «осінню», «зимою»), щоб краще розпізнати об’єкт, задається кілька запитань порі року:
                                 -  Ти хто ?
                                -  Що любиш?
                                - З ким дружиш?
                                -  Де ти живеш?
                                - Якого кольору ?                                             
Пісня «Осінь»
муз. і сл. Ю Михайленка
Пісня «Зима»
муз. Л. Дичко
сл. В. Лагоди
 
 
 
 
     
2 Метод морфологічного аналізу (скласти нову пісню за опорними словами, знайшовши найбільш вдалі комбінації)
Дід Мороз                   Свято               Півник
- подарунки              - вогники          - зернятко
- весело                     - граємо            - гребінець
- кульки                    - вітаємо            - колосок
Пісня «Ми співаєм пісеньку»
муз. Р. Рустамова
сл. Л.Миронової
Пісня «Пісенька друзів»
муз. В. Герчик 
сл. Я. Акима
   
     
3 Гра "Добре - погано" - назвати позитивні і негативні якості снігу.
Сніг взимку —  добре
Веселі ігри із снігом – добре .
Сніг покрив землю — погано для тварин і птахів
Пісня "Перший сніг",
  муз. А. Філіпенка
сл. А. Горіна
4 Метод ММЧ (ознайомити дітей в простій формі з предметами і явищами в різних станах)
Вода: в ній живуть чоловічки, які завжди рухаються.
Пісня «Весняні краплини»
муз. М. Дремлюги
сл. В. Бойка
 
 
 
5 Метод символичної синектики – за допомогою символів та знаків передати зміст пісні:
Осінь, осінь, вже прийшла
Йдуть дощі, нема тепла.
Крап, крап, крап,
Крап, крап, крап, -
Йдуть дощі , нема тепла.
 
Пісня «Осінь»
муз. І. Кишка 
сл. Т. Волгіної
6 Метод інверсії (навпаки)
 Проспівати веселу пісню – сумно, в повільному темпі.
 
Пісня «Весна прийшла»
муз. А. Абрамова
сл. Л. Димової
 
7 Метод «Біном-фантазії» ( два слова, різних за значенням, об’єднуються за допомогою прийменників, що дає різні уявлення і фантазії, створюючи нову пісню) Пісня «Ялинка»
муз. М. Бахутової
сл. М. Александрової
 
Використання методів ТРВЗ з дітьми 4-го р.ж.
 
 
№ п/п Методи ТРВЗ Музичний
репертуар
1 Методи емпатії (дитина уявляє себе іграшкою, тваринкою), щоб краще
розпізнати об’єкт, задається йому кілька запитань.
                                -  Ти хто ?
                                -  Де ти живеш?
                                -  Що ти любиш ?
                               -  3 ким  дружиш?
Пісня "Лисичка",
муз. А. Філіпенка
сл. Г. Бойко
Слухання «Пташки»
муз. Е. Гріга
 
   
2 Метод символічної синектики - під  музику придумати нові рухи чи
передати образ.
 
Пісня «Зима минула»
муз. М. Метлова
сл. М. Клокової
Пісня «Пиріжок»
муз. Тілічеєвої
сл. О.Шмакової
 
 
3 Гра "Добре - погано" - назвати позитивні і негативні якості об’єктів.
Ялинка – добре, навколо неї водять хоровод.
Ялинка – погано, можна поколотися.
Ялинка – добре, на Новий рік її прикрашають.
 
Пісня "Ялинка",
муз. Т. Шутенка
сл. М. Лисича
 
4 Метод «Чарівна країна звуків» (ввести дітей у світ звуків, уявити їх) Пісня «Гей, весна іде!»
муз. А. Філіпенка
сл. Т. Волгіної
 
      
 
 
 
 

Проект "Запобігти й вберегти" Педагогічна скринька      
Мета проекту:  формувати  у  дітей  стійки  навички переключення  на  самоконтроль (вміння користуватися  знаннями та стежити за своєю   поведінкою)  в  навколишньому дорожньо – транспортному  середовищі.
 Завдання проекту:
  1. Навчити дітей безпечно поводитися в дорожньому середовищі.
  2. Ознайомити дітей зі знанням дорожніх знаків, навчити розуміти їх схематичне зображення для правильної орієнтації на вулицях і дорогах.
  3. Формувати і розвивати у дітей цілісне сприйняття навколишнього дорожнього середовища.
  4. Формувати у дітей навички та уміння спостерігати за обстановкою на дорозі і передбачити небезпечні ситуації, вміння обходити їх, а у випадку потрапляння у такі ситуації виходити з них із найменшою шкодою для себе та оточення.
  5. Розширювати словниковий запас із дорожньої лексики.
  6. Виховувати дисциплінованість і свідоме виконання правил дорожнього руху, культуру поведінки в дорожньо – транспортному процесі.
  7. Активізувати роботу щодо пропаганди правил дорожнього руху і безпечного життя серед батьків.
 Методична база проекту:
* Картотека рухливих ігор із ПДР
* Картотека дидактичних ігор із ПДР «Дорожня ігротека»
* Добірка художньої літератури для ознайомлення дітей з ПДР
* Конспекти занять, бесід. розваг
* Добірки спостережень на екскурсіях, цільових прогулянках вулицею, до зупинки, перехрестя щодо ПДР
* Розробки консультацій для вихователів «Зміст роботи з ознайомлення дітей дошкільного віку з ПДР»
 Наочність проекту:
  1. Куточок «Дорожнього руху в приміщенні групи.
  2. Стенд «світлофори» в коридорі ДНЗ.
  3. Наочні матеріали:
     - настінні друковані ігри;
     - дидактичні ігри з ПДР;
     - плакати, ілюстрації. сюжетні малюнки, що відображають дорожні ситуації;
     - відеокасета з ПДР;
     - дорожні знаки;
     - макети і малюнки транспортних засобів різного функціонального призначення;
     - атрибути для сюжетно – рольової гри «Транспорт».
План реалізації завдань проекту
 
 Основні напрямки роботи з дітьми
Зміст заходів

1. 
2.
3.
4.
5.
6.
7.
 8.
 
9.
 10.

 11.
   

Діагностика /виявлення рівня знань та вмінь дітей із правил безпечної поведінки на вулиці/
Інтегровані форми навчання на заняттях .
Самостійна діяльність дитини.
Екскурсії містом.
Організація спостережень за роботою транспорту.
Ознайомлення з навколишнім дорожнім середовищем.
Читання тематичної художньої літератури.
Проведення вікторин, КВК із ПДР «На вулиці не тільки гра, на вулиці можлива небезпека», «Навчаємо безпеки».
Організація тематичних виставок малюнків «Діти і дорога», «Безпечне дозвілля».
Дидактичні ігри «Пішоходи», «Увага! Дорога!», «Безпечні автомобілі», «Дорожні знаки», «Безпечне дозвілля».
Зустріч з інспектором ДАІ Білоусом А.С.
Організація розваги спільно з батьками «Ми – уважні пішоходи», «Діти на дорозі».
  
Основні напрямки роботи з батьками
  Зміст заходів
 

 

Тематичні опитування, анкетування (з метою виявлення позитивного прикладу згідно з правилами дорожнього руху)
Пам’ятки. листівки – звернення до батьків про необхідність дотримання правил дорожнього руху.
Консультативний матеріал «Дошкільник і дорога».
Пересувні папки, що містить матеріал про ПДР.
Групові батьківські збори «Дитина і дорога», «Дисципліна на вулиці – запорука безпеки пішоходів».
Зустрічі – бесіди з інспектором ДАІ («Роль сім’ї у профілактиці дорожньо – транспортного травматизму», «Типові помилки пішоходів».
Конкурси, вікторини, розваги «Увага! Всім!», «Діти на дорозі», «Ми – уважні пішоходи», «Батьківський всеобуч»   з участю дорослих і дітей.
Телефон довіри (обмін особистісною інформацією).
  
Етапи реалізації завдань
 
1. Мотиваційний етап:
Мета: Проаналізувати і виявити знання, вміння і навички з теми: «правила безпечної поведінки на дорозі» серед дітей і батьків вихованців.
2. Інформаційний етап:
Мета: Систематизувати інформацію з даної теми згідно віку дитини та вимог «Базового компоненту дошкільної освіти».
3. Репродуктивний етап:
Мета: Вдосконалювати вміння, знання дітей в практичній діяльності.
4. Узагальнюючий етап:
Мета: Узагальнити і систематизувати знання і вміння дітей і батьків з даної теми і провести низку заходів на комплексне розв’язання проблеми.
5. Творчий етап:
Мета: Використати отримані знання, вміння і навички у самостійній практичній діяльності.
6. Рефлексивно – оцінювальний  етап:
Мета: Проаналізувати роботу з даної теми спільно з батьками, виявити обсяг знань і навичок, визначити плани на майбутнє.

 Очікуванні результати
«Разом з батьками знаємо закони дороги»
1. Організація фотовиставки «Цікава дорога очима дітей».
2. Організація виставки дитячих малюнків спільно з батьками «Безпечна дорога»
     Мета: Виховання культури поведінки в дорожньо – транспортному середовищі.
3. Проведення круглого столу для батьків.
    Тема: «Запобігти і вберегти»
    Мета: Виховання вміння передбачити небезпечні ситуації та уникати їх.
4. Проведення інтелектуальної розваги.
    Тема: «Подорож містом»
    Мета: Систематизувати і узагальнити знання дітей і їх батьків про правила дорожнього руху.
5. Створення міні – бібліотеки дитячої літератури з запропонованої теми.
    Мета: Підвищити пропаганду правил безпечної поведінки на дорозі.

 

Проект "Казковий дивосвіт" Педагогічна скринька
                                    Зміст роботи з дітьми
Вид  діяльності Зміст роботи
Мотиваційний етап                                                                                                      1 день
Проектне заняття
(інтелектуально -мовленнєвий розвиток)
 
 
ТЕМА: «В гості казка завітала»
Створення мотивації: знаходження рукавички.
Мета : Виховувати у дітей інтерес до казок; збагатити новими  враженнями та переживаннями, виявляти ініціативу у спілкуванні з дітьми.    Сприяти розвитку ініціативи, активності під час обговорення спільного задуму, внесення пропозицій  до «дерева цілей»;виявляти знання дітьми казок, казкових героїв; спонукати дітей вносити пропозиції до «дерева цілей»  
Завдання :
  • Вислуховувати один одного, бути доброзичливими;
  • Не заважати, не перебивати одне одного;
  • Висловлювати думки, спільно виготовляти атрибути до казок.
 Спостереження За станом погоди. Які зміни відбулися в природі  з приходом зими?
 Ігрова діяльність  Дидактичні ігри : «У гостях у казки», «Добре-погано», «Що зайве?»
 Рухливі ігри: «У ведмедя  у бору», «Цілься точніше», «Зроби фігурку».
 Творча гра : «Казкові мандрівки». 
 Робота поза  заняттями  Бесіда  «Які казки ви любите?»
 Художня праця   Тема : Виготовлення «дерева цілей»
 Мета : Виховувати  вміння  ставити перед собою мету;планувати і  організовувати хід роботи, добирати потрібний матеріал,  вдосконалювати навички вирізування і охайного малювання.
 Робота з батьками  Підшукати по темі матеріал «Українські народні казки»
                                                              
Інформаційний етап                                                                 2 день                                                                                  
Цільова прогулянка Тема:  «Екскурсія до казкового містечка»
Мета: Викликати у дітей бажання відвідати парк, у якому знаходиться казкове місто. Виховувати допитливість, інтерес до народних казок; вміння розуміти персонажів, висловлювати своє ставлення до різних вчинків  героїв, вміння складати свої казки. Розвивати образну пам'ять , зв’язне мовлення. Навчити дітей розуміти зміст казок.
Спостереження Помилуватися красою  рідної природи ,бачити найпрекрасніше в усіх її порах року.
Ігрова діяльність Дидактичні ігри : «Опиши героя казки», «Впізнай за описом», «Салат з казок».  (ТРВЗ)
Рухливі ігри : «Зайці і вовк», «Не запізнюйся», «Відгадай по голосу».
Творча гра : «Будівництво казкових будинків».
Трудова діяльність Збирання шишок для казки – гри.
Мета :виховувати бажання збирати шишки, відбираючи найкращі
Індивідуальна робота Робота з дітьми на розвиток уяви, вміння імітувати, перевтілюватися у героя казки, тваринку: ведмедя, зайчика, лисичку, вовчика.
Робота  з батьками Провести консультацію  «Виховання дітей казкою» (нетрадиційні методи роботи з казкою ).
 
Інформаційний  етап                                                                  3 день
Проектне заняття  (соціально-природничий   розвиток) Тема : «Казочка з книжечки» Як до нас приходить книжка.
Мета :виховувати бережливе ставлення до книг, вміння користуватися ними ; розвивати пізнавальну  активність ; дати знання про процес створення книг;  ознайомити з професіями людей, які виготовляють книги, з назвами її частин.
Ігрова діяльність Дидактичні ігри : «Продовж казку»,  «Назви  перший звук» , «Зроби героїв красивими» .
Рухливі ігри : «Знайди свій будинок» , «Хто далі кине», «Знайди свого персонажа».
Сюжетно рольова гра : «Бібліотека».
Творча гра : «Іграшковий казковий магазин».
Спостереження   За небом (кольорова гамма, хмари).
Бесіда: «Хто живе на небі» . Придумати казку про небо.
Трудова діяльність  Життя казкових іграшок; прибирання в ігровому куточку.
Робота з батьками  Провести консультацію « Найкращі казки моєї дитини». 
                                                                 
 Репродуктивний етап                                                                 4 день
Проектне заняття                           (логіко-математична діяльність)
 
Тема : «В гостях у казки».
Мета : Визначити рівень знань  про числа в   межах 5, познайомити з цифрою 6,вправляти в умінні лічити порядковою і кількісною лічбою,                відповідати на запитання «скільки?»;розширити обсяг знань про геометричні фігури. Розвивати пізнавальні  здібності . Виховувати допитливість, інтерес до математики.
Спостереження За сонечком. В яких казках є сонечко? Який настрій  виникає після появи сонечка?
Ігрова діяльність  Дидактичні ігри: «Впізнай казку», «Почни казку – ми закінчимо», «Чого не стало».
Рухливі ігри: «Вовк і зайці», «З купинки на купину», «Знайди собі пару».
Творча гра : «Навпаки»
Трудова діяльність Виготовлення чарівних  яблучок – призів  до вікторини.
Пошуково-дослідницька діяльність Казкові герої в гостях. Розширити знання дітей про особливості різних матеріалів.
Індивідуальна робота
 
З окремими дітьми складання казок за серією малюнків.
Робота з батьками Пропонувати батькам удома у вечірні години подорожувати казками.
                                                                          
 Узагальнюючий етап                                                              5 день
Проектне заняття     
(Інтелектуально - мовленнєвий розвиток, художньо-природничий)                    
Тема :  Вікторина «В гостях у казки»
Мета: узагальнити і систематизувати знання дітей про казку ,вміння висловлювати свою думку та ставлення до казкових героїв та їх вчинків,  згідно з ситуацією.
Ігрова діяльність. Дидактичні ігри: «Знайдіть казкового героя», « Складіть казочку», «Фантазери».
Рухливі ігри: « Хто перший до тваринки», «Через струмок», «Хто далі кине».
Творча гра : «Казкові мандрівки»
Спостереження  За купчастими хмарками. Пофантазувати ,на що схожі хмарки. Яку казку знаєте про казку.
Трудова діяльність  Прикрасити  рукавичку до казки «Рукавичка»
Індивідуальна робота Розучити з дітьми вірші-слова  героїв казочки « Рукавичка» для показу дітям.
Конструювання з різних матеріалів. Тема : До сюжету казки «Рукавичка»
Мета : Стимулювати творчу ініціативу, винахідливість поєднанні різних матеріалів. 
Робота з батьками
 
Запропонувати щоденно читати дітям казки , звертати увагу на зачин, кінцівки, вивчити деякі з них.
                                                                           
Творчий етап                                                                              6 день
Творчий захід Тема : Виготовлення  книжечки «Казковий дивосвіт»
Мета: Виховувати у дітей уміння спільно  планувати свою роботу, цікавість до виконання спільного завдання; викликати бажання створити свою казку;розвивати увагу ,фантазію; створити всі умови для вияву  активності  та ініціативи дітей під час  поетапного виготовлення дитячої книжки. 
Ігрова діяльність Дидактичні ігри: «А, що було б, якби…», «Придумай далі»,  «Виклади казочку з ґудзиків, кришечок».
Рухливі ігри:»Миші в коморі», «Через струмок» , «Знайди свого  персонажа»
Творча гра: уявіть себе казковим героєм.
Спостереження За вітром. Складіть казочку про вітер.
Трудова діяльність Спільна праця  на майданчику
Робота з батьками Оформити ширму  « Казковий дивосвіт»

                                                                       
Рефлексійно-оцінювальний  етап                                          7 день
Проектне заняття     (інтелектуально - мовленнєвий розвиток ,художньо-природничий  розвиток)                   Тема : «З казочкою ми дружимо».
(Подорож у минуле, підбиття підсумків)
Мета : здійснити з дітьми уявну подорож у минуле , допомогти проаналізувати період від початку до кінця пройденого етапу, самостійно оцінити свою участь у діяльності , свої успіхи і невдачі, стимулювати бажання об’єктивно  оцінити діяльність своїх товаришів, помітити і підкреслити успіх кожної дитини, в якомусь виді роботи, формувати почуття гордості за те ,що зуміли довести розпочату справу до кінця.
Спостереження  Пригадати з дітьми  за чим спостерігали впродовж  всіх етапів, за чим  би ще хотіли спостерігати.
Ігрова діяльність Пригадати , які нові ігри вивчили, які сподобались, в  які ігри грали самостійно.
Індивідуальна  робота   Оцінювання своєї діяльності.
Робота з батьками Заохочувати бажання дітей. Показати своїм  батькам  виготовлені книжечки, казкових персонажів.