Поради музкерівника Батьківський всеобуч
Як підготувати дитину до свята, щоб від свята отримати задоволення?
 
Шановні батьки, підготовка дитини до свята, очікування свята – це велика відповідальність, психологічне навантаження. Пропонуємо поради які допоможуть вам підготувати дитину до свят.
Зовнішній вигляд дитини:
зачіска та макіяж дитини повинні бути безпечним (обережно алергія)
- одяг (костюм) повинен бути зручним, святковим, безпечним (без гострих, колючих прикрас)
- взуття: чешки, або інше, у якому буде зручно виконувати музично-ритмічні рухи
Розучування ролі:
- при написанні сценаріїв свят враховуються програмові вимоги, вікові можливості, творчі здібності дітей,  та умови (музичний зал)
- під час розподілу ролей враховується бажання, творчі здібності дітей. Щоб дитина почувала себе впевнено допоможіть їй передати характер ролі за допомогою інтонації, міміки, рухів; вивчіть слова пісень, віршів. Потренуйтеся перед дзеркалом.
- за потребою отримайте консультацію вихователя, музичного керівника, психолога.
Присутність батьків:
- пишайтеся своєю дитиною, будьте прикладом для неї
- якщо у вас немає можливості бути присутнім на святі – підгодуйте дитину, поясніть причину.
Перегляд свята:
- приходьте за 10-15 хвилин до початку свята
- зніміть верхній одяг, перезуйтеся або одягніть бахіли
- до зали заходьте після запрошення
- вимкніть мобільний телефон
- не коментуйте виступи дітей під час свята
- не відволікайте увагу дітей зауваженнями, проханням позування перед камерою -  це може мати небажані наслідки
- підтримуйте виступ дітей оплесками
- після свята дочекайтесь, поки діти вийдуть до групи
- кількість присутніх дорослих обмежена до 2 чоловік від родини у зв’язку з площею приміщення та вимогами з безпеки життєдіяльності
-  якщо ваша дитина  під час свята, побачивши вас може відмовитись від виступу або розплакатись,  пропонуємо свято подивитись у фоє.
 
Сприймайте своїх дітей такими, які вони є. Вони мають бути впевнені у вашій любові у будь-яку хвилину. Пам’ятайте, що вашу дитину навчають не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка та душевна доброта.
 
 

Адаптація дітей раннього віку до перебування в дошкільному закладі Батьківський всеобуч

    Адаптація – це пристосування організму до нової ситуації, а для дитини дитячий садок, поза сумнівом, є новим, ще невідомим простором, із новим оточенням і стосунками. Адаптація (з лат. «пристосування») – процес призвичаєння організму, що відбувається на різних рівнях: фізіологічному, соціальному, психологічному. Адаптація – активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм і оволодіння відповідними формами спілкування й діяльності.
    Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, йдуть на контакт із дітьми й дорослими, інші – менш упевнені, більше спостерігають, деякі – виявляють негативізм, небажання йти в групу, відхиляють усі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.
    Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, й невміння гратися, й не сформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина – недостатній досвід спілкування з однолітками та дорослими.
    Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить індивідуально. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 7-15 днів, молодшого дошкільного віку – 2-3 тижні, старшого дошкільного віку – 1 місяць.виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.
ВИОКРЕМЛЮЮТЬ ТАКІ СТУПЕНІ АДАПТАЦІЇ:
  • Легкий – поведінка дитини нормалізується (протягом 10 – 15 днів) – фізіологічна, природна адаптація;
  • Середній (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень;
  • Важкий (триває від 2 місяців і більше) – паталогічна адаптація.
    Виходячи з цього, виокремлюють три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.
   Перша група – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Такі діти комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе.
   Друга група – малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням. Малятам бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостійні, дещо можуть робити самі але здебільшого залежать від дорослого. З боку батьків простежується нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, привітні звертання змінюються криком, погрозами або збільшенням вимог.
   Третя група – діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони зазвичай несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей – прояви авторитарності, жорстокості (чи навпаки – зайвої поступливості) з боку дорослих, що спричиняє страх, недовіру до вихователя або повне ігнорування його та інших дітей. Сон і апетит погані або зовсім відсутні. Діти часто хворіють, що ще більше вповільнює звикання до нового оточення й до нових вимог.
ЩОБ ПРОЦЕС АДАПТАЦІЇ НЕ ЗАТЯГУВАВСЯ, НЕОБХІДНО:
  • Давати позитивні настановлення, підтримувати бажання дитини йти в садок;
  • Дитина має відчувати повне розуміння між батьками та вихователями, тоді вона швидше звикає;
  • У перші дні – короткочасне перебування у групі – 1-2 години;
  • Наблизити домашній режим до садкового;
  • Утримуватися від шумних масових вистав, або зменшити емоційне навантаження;
  • Навчати навичок самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок).
    Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог до малюка в сім’ї та в дитсадку.
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ПРАВИЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ РІДНИХ У ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ:
  • Дитині потрібно говорити, що вона вже доросла;
  • Не залишати дитину на цілий день у групі;
  • Гуляти на майданчику після відвідування садка;
  • Давати із собою улюблені іграшки;
  • Повідомляти вихователя про особливі звички дитини;
  • Придумати ритуал «прощання» й обіграти його вдома;
  • Зустрічати дитину з посмішкою;
  • Розповідати якомога більше позитивного про садок;
  • Підтримувати самостійність дитини вдома.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: ДО ДИТЯЧОГО САДКА БЕЗ СЛІЗ
  • Налаштовуйте дитину на те, що в дошкільному закладі на неї чекає багато цікавого: знайомство з новими друзями, яскраві книжки, гарні іграшки, багато веселих розваг тощо.
  • Зберігайте спокій, не виявляйте перед дитиною свого занепокоєння, адже ваше хвилювання передається їй. Тоді дитина плакатиме, нервуватиме та відмовлятиметься йти до дитячого садка.
  • Дозвольте дитині взяти із собою в дошкільний заклад улюблену іграшку або якийсь інший безпечний предмет із дому, аби в дитячому садку вона відчувала домашній затишок.
  • Щоразу вигадуйте новий цікавий спосіб прощання з дитиною на порозі дошкільного закладу. Наприклад , ласкаві обійми, повітряний поцілунок, «секретне слово».тощо. Так, дитина буде зацікавлена виконанням цього ритуалу і легко відпускатиме вас.
  • Наклейте в особистій шафі дитини в дошкільному закладі фото вашої родини. Це заспокоюватиме дитину у хвилини занепокоєння.
  • Завжди будьте уважні до дитини, коли забираєте її з дитячого садка. Зокрема розпитуйте, чим вона займалася протягом дня, хваліть її малюнки чи інші творчі вироби, щиро дякуйте за подарунок, який дитина виготовила власноруч тощо.
  • Усіляко демонструйте свою любов і турботу. Наприклад, скажіть, що протягом дня думали про неї, планували спільні заняття на вечір, приготували для неї щось смачне тощо.
  • Обмежте відвідування гостей та масових заходів у період адаптації дитини до умов дошкільного закладу, не перевантажуйте її вдома розвивальними заняттями.
  • Говоріть про дошкільний заклад у піднесеному настрої, ніколи не лякайте ним дитину, і головне – будьте терплячими
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: ЯК СЛІД СПІЛКУВАТИСЯ З ДИТИНОЮ В ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ
  • Не карайте дитину й не гнівайтеся на неї за те, що вона плаче в момент розлуки з вами на порозі дошкільного закладу або ще вдома при згадці про необхідність йти до дитячого садка. Пам’ятайте, що дитина має право на таку реакцію. Водночас суворе нагадування дитині про те, що вона «обіцяла не плакати», теж зовсім не ефективне. Позаяк дитина цього віку ще не вміє тримати слово. Тож ліпше ще раз нагадайте їй, що ви невдовзі обов’язково прийдете й заберете її додому.
  • Не лякайте дитину дошкільним закладом, використовуючи фрази на кшталт: «Ось будеш погано поводитися, знову до дитячого садка підеш!». Місце, яким лякають, ніколи не стане для дитини ні улюбленим, ні безпечним.
  • Не відгукуйтеся негативно про вихователів і дошкільний заклад загалом у присутності дитини. Це може навести на думку, що дитячий садок – це нехороше місце, у якому працюють погані люди. У такому разі тривожність дитини не зникне взагалі.
  • Не обманюйте дитину, кажучи, що ви прийдете дуже скоро, якщо насправді їй доведеться перебувати в дошкільному закладі півдня чи навіть повний день. Нехай ліпше дитина знає, що мама прийде нескоро, аніж марно чекатиме її цілий день. Адже в такому випадку вона може втратити довіру до найближчої людини.

Якщо у вас дитина з особливими освітніми потребами Батьківський всеобуч
Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.
  • Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).
  • Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потребами – це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
  • Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
  • У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в дошкільному закладі.
  • Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
  • У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.
  • Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначить систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
  • Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
  • Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї
  •  Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
  • Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.
 

Готуємось до дитячого садка Батьківський всеобуч
ЩО ПОВИННА ВМІТИ ДИТИНА ІДУЧИ В САДОЧОК?   

        Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до умов виховання в дитячому садочку є єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадку. З цією метою батьків знайомлять з умовами життя дітей у групі, а також вихователь знайомиться з умовами виховання дитини вдома, його індивідуальних особливостях, звичках. Бажано, щоб умови та вимоги до дитини з боку дорослих максимально співпадали. Стосується це, насамперед, режиму дня, навичок самообслуговування, культури поведінки. Також батьки повинні підготувати до відвідування дитячого садка і саму дитину.
По-перше, слід організувати спілкування малюка з іншими дітьми – під час прогулянок, відвідування сімей з дітьми. Малюк повинен навчитися спілкуватися, ділитися іграшками, грати і поводитися у дитячому суспільстві.
По-друге, чим більше навичок самообслуговування засвоїть дитина, тим легше буде відбуватися адаптація до дитячого садка. Вирішити це питання – батьківська справа.
Згідно з вимогами програми виховання дітей у три роки малюк повинен уміти:
  • Вмиватися. З незначною допомогою дорослого мити руки, дотримуючись послідовності: дорослий допомагає засукувати рукава одягу, відрегулювати струмінь води, дитина самостійно змочує руки, бере мило, намилює руки; дорослий показує, як зробити багато піни; дитина повторює намилюючи рухи, змиває мило, умивається, закриває кран; якщо кран тугий, дорослий сам закриває його; дитина самостійно витирає руки та обличчя рушником, дорослий звертає увагу дитини на те, що руки та обличчя повинні бути сухими. Взагалі діти охоче вмиваються самостійно або за нагадуванням дорослого.
  • Доглядати за зовнішнім виглядом. Радіти чистому, красивому одягу, охайній зачісці. Відчувати негативні емоції у зв’язку з брудним одягом та руками, незачесаним волоссям; звертатися до дорослого з проханням допомогти дати лад. Радіти, коли такі неприємні моменти усунено. За нагадуванням дорослого користуватися носовою хустинкою, класти її у кишеню.
  • Правильно поводитися за столом. Прагнути їсти самостійно, відмовлятися від пропозиції «погодувати з ложки». Тримати ложку у правій руці, ретельно пережовувати їжу. Радіти, що уміє їсти самостійно, як дорослий. За нагадуванням дорослого користуватися серветкою. Помічати за показом дорослого красиво накритий стіл, яскравий посуд, смачну їжу. Упізнавати і називати знайомі страви (суп, борщ, каша, котлети, салат, пюре, компот, сік, чай). За нагадуванням дорослих говорити «дякую», допомагати прибирати за собою тарілку, чашку, серветку. Дома мати «улюблену» тарілку, чашку, серветку, із задоволенням спостерігати, як мама миє посуд, робити спроби самостійно вимити свою тарілку та чашку, подати хліб, пиріжок.
  • Доглядати за речами та іграшками. Разом з дорослим та за його показом складати іграшки на місця, вішати речі, ставити взуття. Спостерігати, як дорослий пере, прасує, чистить одяг, брати участь у митті іграшок, купанні ляльок.
  • Одягатися. Вчитися за показом дорослого знімати і вдягати одяг, розстібати великі ґудзики, шнурувати чоботи. Знати свої речі, радіти чистому одягу.
  • Грати. У грі відображати процеси умивання, одягання, їжі; годувати, купати, одягати іграшки (ляльок, звіряток тощо), «вчити» свої улюблені іграшки правильно їсти, вмиватися; у іграх-демонстраціях з іграшки, які показує вихователь, допомагати ляльці правильно вдягатися, приносити Зайчику усе необхідне для купання маленький зайченят тощо.
По-третє, необхідно привчити дитину до певного режиму дня, в якому відведено місце різним видам діяльності (гігієнічні процедури, прийом їжі, ігри та заняття, прогулянка, елементарна праця та інші).
По-четверте, малюк повинен знати, що таке дитячий садок, чим там займаються діти.
Також у дитини слід стимулювати бажання відвідувати групу. Для цього дитині розповідають про життя в дитячому садку, розглядають ілюстрації, ходять до дитсадка під час денної прогулянки дітей і спостерігають за ними.
 

Консультативні центри для батьків Батьківський всеобуч

Шановні батьки!!!

     На базі нашого дошкільного навчального закладу працюють консультативні центри для батьків або осіб, які їх замінюють, і дітей, які виховуються в умовах сім'ї та "Разом з мамою" для батьків дітей раннього віку.
    Основна мета консультативного центру — допомогти батькам грамотно оцінити розвиток дитини з урахуванням вікових особливостей і норм, надати необхідні рекомендації. У консультативному центрі батьки мають змогу отримати відповіді на свої запитання, розвіяти тривоги і сумніви, впевнитися у правильності своїх виховних дій або, зрозумівши їх хибність, скоригувати виховний процес у сім'ї.
    До роботи консультативного пункту, ми залучили педагогів і всіх фахівців дитячого  закладу: практичного психолога, вихователя-методиста, старшу медичну сестру, вихователів, музичного керівника, інструктора з фізкультури.
 
У межах роботи консультативного пункту фахівці дошкільного закладу використовують різні форми взаємодії з батьками, зокрема:
 
  • індивідуальне консультування дорослих без присутності дитини;
  • консультування батьків у поєднанні з індивідуальними заняттями фахівця з дитиною;
  • використання ключових ситуацій зі створення умов для ігрової діяльності і виховання дітей усім'ї;
  • підгрупове консультування родин з однаковими емоційно-нейтральними проблемами;
  • відповіді на звернення батьків по телефону або електронною поштою.
 
Графік роботи
консультативного центру «Разом з мамою»
 
 
 
Відповідальний фахівець
 
День тижня
 
 
Час прийому
 
1 Завідуюча Гончаренко М.В. Вівторок 15.00-18.00
2 Вихователь-методист Кулініч Л.І. Пятниця 15.00-18.00
3 Медична сестра Мартишко Я.О. Середа 15.00-16.00
4 Інструктор з фізкультури Ткаченко Т.М. Четвер 16.30-17.00
5 Музичний керівник Масло Д.В. Середа 14.00-15.00
6 Практичний психолог Бойко І.Б. Четвер 14.00-17.00
 
 

 
Графік прийому фахівцями
для надання індивідуальних консультацій в консультативному центрі для батьків або осіб, які їх замінюють, і дітей, які виховуються в умовах у сім'ї 
 
 
 
Відповідальний фахівець
 
Час прийому
Завідуюча ДНЗ Гончаренко М.В. Друга середа місяця
з 15.00 до 16.00
Вихователь-методист Кулініч Л.І. Щочетверга
з 15.00 до 16.00
Медична сестра  Мартишко Я.О. Другий  вівторок місяця
з 15.00 до 15.30
Інструктор з фізкультури  Ткаченко Т.М. Другий четвер місяця
з 14.00 до 15.00
Практичний психолог Бойко І.Б. Щочетверга
з 13.00 до 17.00
 

Повноційний сон дитини Батьківський всеобуч
Повноцінний сон - важливий елемент організації життєдіяльності
    Важливе значення для нормальної життєдіяльності дитини має сон. Не випадково у цьому функціональному стані людина перебуває близько третини свого життя. Сон відіграє роль відновлювального процесу, під час якого відбувається "очищення" всього організму. Крім того, він необхідний для нормальної розумової діяльності, комфортного психологічного стану дитини.
   Скорочення тривалості сну призводить до зниження опірності організму до різних інфекцій, відхилень у психіці, до погіршення працездатності.
За висновками фізіологів, сон є неспецифічним показником загального стану людини, оскільки при появі змін в організмі, пов'язаних з хворобою, перевтомою, спостерігають порушення сну. Експериментально доведено, що інтенсивність і якість розумової праці при систематичному недосипанні знижується майже вдвічі. Таким чином, контроль за якістю сну необхідний для оцінки рівня функціонального комфорту організму дитини.
        Гігієнічно повноцінний сон - це сон з достатньою тривалістю, глибиною з чітко установленим часом відходу до сну та пробудженням.
Діти старшого дошкільного та молодшого шкільного віку повинні лягати спати о 20 год 30 хв - 20 год 45 хв, проте не пізніше 21 год. Ранній сон дуже важливий для дитини, оскільки відповідає біоритмічній кривій коливань цілої низки біохімічних, фізіологічних і психофізичних показників. Доведено, що максимум виділення гормонів росту спостерігається у дітей від 22 до 23 години, але не раніше ніж через годину після засинання.
Ось чому, якщо дитина лягає спати дуже пізно, то у неї порушуються показники зросту. Процес засинання ускладнюється, якщо діти збуджені. Щоб уникнути цих порушень, перед сном потрібно уникати гучних ігор, напруженої розумової праці, емоційного збудження, голосних розмов, перегляду телевізійних передач із хвилюючим сюжетом, тобто всього того, що сприяє надмірному збудженню нервової системи. Крім того, вечеря має бути легкою і не пізніше ніж за 1,5 - 2 години до сну. Міцний чай, шоколад давати дітям на ніч не рекомендується.
Корисна як для дітей, так і для дорослих спокійна прогулянка перед сном. Перебуваючи у садку, парку чи лісі, діти і дорослі вдихають біологічно активні речовини, що їх виділяють рослини-фітонциди. Вони мають тонізувальний та дезинфікувальний впливи на організм. Потрапляючи у дихальні шляхи, фітонциди не лише очищають бронхи, легені від хвороботворних мікробів, а й підвищують тонус усього організму.
       Приміщення, де спить дитина, потрібно систематично провітрювати, тому що свіже повітря пришвидшує засинання і підтримує фізіологічну глибину і тривалість сну. Взимку дитині ліпше спати з відчиненою кватиркою, а в теплий сезон - при відкритому вікні. Провітрювання необхідне не лише для очищення повітря, а й для його охолодження. Відчуваючи приємне тепло ліжка і дихаючи прохолодним свіжим повітрям, діти почуваються зручно і швидко засинають.
Важливе значення для повноцінного сну має й те, на чому спить дитина. Ліжко має бути достатньої довжини і ширини з твердим матрацом. Якщо сітка чи матрац ліжка занадто м'які, тіло викривляється, що викликає порушення кров'яного постачання спинного мозку та інших органів і призводить до застійних явищ. Окрім того, при вимушеному згинанні тулуба нервові закінчення можуть защемлятися. Корисно спати на правому боці, оскільки це створює найсприятливіші умови для роботи серця та органів травлення.
     Використовувати поролон для матрацу шкідливо, тому що він поглинає біоенергію людей незалежно від того, чим він накритий зверху. Недоцільним є і використання перин із пір'я: при лежанні на них відбувається провалювання тулуба, грудна клітка стискується. Сприяють перегріванню тіла і стають резервуаром для накопичення великої кількості пилу також і пухові ковдри. Подушка має бути не великою, щоб не перешкоджати правильному положенню тіла під час сну. Спеціалісти вважають, що спати на подушці чи ні - це справа звички. Однак дітям, які страждають серцево-судинною недостатністю, бронхіальною астмою, ожирінням, спати на низькій подушці або без неї не рекомендується. Враховуючи те, що впродовж ночі кожен з нас здійснює від 40 до 60 рухів, пов'язаних зі зміною положення тіла і кінцівок, розміри ліжка повинні відповідати параметрам дитини. Дитяче ліжко треба розміщувати в освітленому місці кімнати, подалі від опалювальних приладів, а також дверей і вікон, щоб уникнути протягу. Постільна білизна має бути відповідної довжини і ширини з рівною поверхнею, зручною та акуратною. Спати дітям треба у нічній сорочці чи піжамі.
     Найсприятливіше пробудження дитини після нічного сну о 7 год - 7 год 30 хв. Отже, загальна тривалість нічного сну старших дошкільників становить 10,5-11 год. Не менш важливо виконувати правила ранкового підйому. Для полегшення переходу від сну до активних дій корисно у ліжку декілька секунд активно попрацювати кистями рук, стискаючи і розтискаючи пальці. Завдяки цьому в центральну нервову систему надходить велика кількість нервових імпульсів, які сприяють ослабленню, характерного для сну, стану кори великих півкуль головного мозку. Після цього потрібно зробити 3-4 глибоких рівномірних вдихи і видихи, що сприяє збагаченню крові киснем, оскільки при зміні положення тіла - від горизонтального до вертикального - зростає м'язова активність.
     Важливе значення для зміцнення здоров'я дітей дошкільного віку має денний сон, що становить 1,5-2 години. За цей час відновлюється функціональний стан нервової системи і забезпечується нормальна психічна діяльність дитини.
      При цьому варто зазначити, що глибокий, здоровий сон забезпечується попередньою активною діяльністю, яка включає рухові компоненти ігор, перебування на свіжому повітрі. Адже здорова втома - це передумова міцного сну.
 

Пам’ятка для батьків "Дорогою до садочка" Батьківський всеобуч
Для мам і тат, що виховують малят
Дорогою до садочку
(пам’ятка для батьків)
Вранці батьки поспішають на роботу, а діти — ні...
    Для переважної більшості батьків довести дитину вранці до дитячого садка, навіть якщо він розташований поруч з будинком, є чималою проблемою. Що вже говорити про ті варіанти, коли дитячий садок розташований в іншому кінці міста, куди добиратися доводиться кількома видами транспорту?
Вранці малюки, які не виспалися, вередують, батьки починають нервувати.. У відповідь, діти ще більше хничуть, сльози котяться градом, а якщо ще й погода підкачала, тоді — тримайся! Кепський настрій на цілий день гарантовано! Як зробити дорогу  до дитячого садка веселою й цікавою — і для дітей, і для дорослих?
Якщо ваша дитина ще зовсім маленька, ініціативу доведеться брати на себе. Повільно плететься ззаду вас — влаштуйте гру «Хто швидше добіжить до... того дерева, лавки, зупинки». Забігає далеко вперед — «Допоможи мені, синочку (донечко), обійти (калюжі (кучугури, ями тощо)». Повірте, спрацьовує. Крім того, у дитини формується почуття відповідальності за іншого, впевненості в тому, що вона вже підросла і може допомогти мамі, татові, бабусі обійти перешкоди або перемогти в забігу.
У дитини кепський настрій — розкажіть казку або історію про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом'ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс тощо. Фантазуйте! Якщо дитина доросліша, нехай продовжить розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвитку її уяви й мовлення.
Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки або зіграйте в «Буріме»: нехай малюк скаже два слова, що закінчують­ся на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки — ви загадуєте, а дитина «придумує». Наприклад, «бджілка» — «квітка». Один малюк 4-х років склав таке: «Пролетіла бджілка і зраділа квітка!» І нехай спочатку це буде не дуже образно і складно — зате весело!
Якщо вам доведеться тривалий час йти пішки, можна вико­ристовувати час, проведений в дорозі, з великою користю. Нап­риклад, помітити кілька кущів і звертати увагу дитини на ті зміни, які з ними відбуваються: навесні — розпускаються бруньки, потім з'являються листочки; влітку все цвіте; восени — листя жовтіє, сохне і опадає тощо. Потім вдома можна намалювати те, що ви бачите щодня, або вести щоденник спостережень.
Дорогою можна закріпляти з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім — квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі — попросіть назвати його предмети певного кольору, але не поспішайте. Нехай малюк засвоїть спочатку один колір, наприклад, зелений, і називає предмети тільки цього кольору. За кілька днів — жовтий тощо.
За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву на яку ваше слово закінчилося. Наприклад, «вовк — коза». А якщо дитина ще мала, можна просто пограти у «слова» за тими самі правилами, називаючи без обмежень всі предмети, явища і на казкових героїв.
Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показати, як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки поскаче. Це не тільки пожвавить очікування, але й  допоможе дитині реалізувати потребу в рухах.
Можна також придумувати разом з дітьми загадки. Наприклад «Руда, хитра... (не відгадав — продовжуйте далі) живе в лісі, за  зайцями ганяється».
Ось так.  Можливо, і ви складете свої загадки, казки, історії  і тоді дорога до дитячого садка або тривала поїздка з малюком не здаватиметься вам втомливою та одноманітною.
 

Валеологічний порадник для батьків Батьківський всеобуч
Валеологічний порадник для батьків:
 
1. Будьте для своїх дiтей добрим прикладом ставлення до свого здоров'я.
2. Ведiть здоровий спосiб життя.
3. Займайтесь фiзичною культурою, виконуйте вранцi гiмнастику.
4. Загартовуйтеся разом з дитиною.
5. Бiльше бувайте на свiжому повiтрi.
6. Не палiть i не розпивайте спиртнi напої в присутностi дiтей. Пам'ятайте! Вони повторюють вашi дії в дитячому садку.
7. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумiйте переконати сина чи доньку споживати всi запропонованi їй страви, навiть тi, якiвони не люблять, але якi для них необхiднi й кориснi.
8. Завжди дотримуйтесь правил гiгiєни i привчайте до цього дитину.
9. Бiльше усмiхайтеся. Це запорука здорової сiм'ї, здоров'я вашого власного й ваших дiтей.
10. Наповнiть свою душу i серце любов'ю до всiх i до всього.
                                                                                            

 

Розмовляємо разом Батьківський всеобуч

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПО РОЗВИТКУ МОВИ ДІТЕЙ:

 

  • Мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, що оточують його. Тому малюк повинен чути лише правильну мову в сім'ї. Мова батька і матері, всіх членів сім'ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все рівно говоріть з малюком. Супроводжуйте свої дії словами! Озвучуйте будь-яку ситуацію, але лише якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш нащадок надмірно активний і постійно рухається.
  • Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну мову.
  • Поважайте дитину! У ті моменти, коли малюк говорить, вимикайте гучну музику, дайте йому можливість чути себе і Вас.
  • Не наслідуйте неправильної мови дитини, не сюсюкайте з нею.
  • Говоріть простими словами, короткими фразами, дотримуйте паузи між фразами, тоді і діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити. Не допускайте у дітей швидкої мови. Некваплива, правильна, чітка мова запобігає дефектам мови.
  • У навчанні і розвитку мови дітей створюйте ігрові ситуації.
  • Читайте малюку хороші вірші, казки, розповіді; перечитуйте їх по декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.
  • Не перенавантажуйте дитину мовним матеріалом, не давайте дітям молодшого віку заучувати довгі вірші, при виборі книг користуйтеся порадами вихователів (вчителів, логопедів).
  • Дуже важливо, щоб малюк, осягаючи, взнаючи щось нове, мав можливість не лише бачити новий предмет, чіпати його, але і знати його назву. Потрібно чітко і виразно кілька разів назвати цей предмет.
  • Звертайте особливу увагу на розвиток дрібної моторики – точних рухів пальців рук. Моторика тісно пов'язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – все це допоможе мові, а в майбутньому і в опануванні письма.
  • Будьте терплячі, поблажливі, обережні.
  • Пам'ятайте: лише Ви і Ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй. Активно радійте успіхам малюка, частіше хваліть його!

Чому діти бувають неслухняними? Батьківський всеобуч Сьогодні все частіше від батьків можна почути таке питання, що робити, якщо дитина не слухається. І це не дивно, так як практично у 80% всіх сімей є така проблема. Але вирішення даної проблеми сьогодні важко знайти в інтернеті і від будь-яких інших джерел. Вам часто можуть давати поради ті люди, які самі ще не вирішили дану проблему, не маючи досвіду, радять вам щось своє. Звичайно, ви можете прислухатися і навіть застосувати їх поради, але ви в скоріше самі помітите, що ефективності ніякої немає.
 
Психологи вивчили дану проблему, провели експеримент і допомогли багатьом сім'ям зрозуміти, що робити, якщо дитина не слухається, і як вирішити проблему. Так само психологи дізналися від успішних родин, які самі вирішили дану проблему, як їм це вдалося, і передали дані рекомендації іншим сім'ям. На подив психологів 100% всіх хто застосовував дані поради, вирішили свою проблему. Так само й ви, прочитавши цю статтю, можете, застосувавши дані поради вже через кілька днів переконатися в результатах.
 
Чому дитина не слухається
Перш ніж зрозуміти, що робити, якщо дитина не слухається, вам для початку потрібно виявити причину даної поведінки у дитини. Їх є безліч, але основні це: характер, відсутність дисципліни, неправильне виховання батьків, брак уваги або перебір уваги, відсутність любові батьків до дитини, постійні крики, приниження і неповага до дитини, а так само основна причина це коли дитина не отримала того, чого хотів і починає вередувати. Вам просто потрібно розслабитися і включити ваше мислення. Після чого знайти причину даної проблеми з перерахованого списку, якщо не знайшли бути може у вас інша причина даної проблеми. Якщо вам здається що причин декілька, випишіть їх на листок паперу. Коли ви зробите це неважка завдання, то вам стане вже набагато легше, через те, що вже матися причина проблеми.
 
Дитина не слухається через відсутність вашої любові до нього
Кожна людина, а тим більше дитина, емоційний, і якщо ви не знаєте що робити, якщо дитина не слухається, спробуйте зрозуміти любите ви свою дитину. Дитина відчуває любов до себе значно краще ніж будь-яка доросла людина, тому якщо ви спробуєте обдурити дитини, то він швидко це розкусить. Дитина не хоче слухатися батьків, так як ображений на них, через нестачу любові та уваги до себе. Це не говорить про те, що вам потрібно проявляти занадто багато уваги і любові дитині. Вам просто достатньо полюбити дитину щиро, по-справжньому і тоді дитина почне вам довіряти. Діти, які знають, що їх люблять по-справжньому, не будуть ображатися і не слухатися, так як це їм буде нецікаво.  Мета дитини була в  тому, щоб виявити увагу і любов батьків до себе, шляхом НЕ слухання батьків, і коли дитина досягла цієї мети, повертатися до неї немає необхідності. Якщо ваша причина проблеми саме в цьому, то спробуйте і через кілька днів помітите результати.
 
Дитина не слухається через неправильне виховання
Так само основною причиною через що дитина не слухається, є неправильне виховання батьків. Це проблема вічно є практично у кожної родини. Так що не дивуйтеся, якщо виявиться що причиною вашої проблеми буде ваше ж неправильне виховання. Це пов'язано з тим, що ви користувалися застарілою системою виховання дітей, яка була передана вашими батьками, родичами. Але також можливо, ви слухали поради ваших друзів і знайомих, або шукали інформацію в інтернеті, найдивніше те, що всі ці люди, які давали вам поради не мали, ні найменших знань і досвіду в даній області. Тому вам самим вирішувати продовжувати слухати своїх друзів які не розбираються в проблемі або ж послухати фахівців, психологів, які допомогли вже багатьом сім'ям та довели ефективність і простоту рад.
 
Психологи радять вам, якщо ваша причина через що дитина не слухається саме неправильне виховання, виявити що ви робили неправильно. В основному ваш список буде складатися з: нестачі або надлишку уваги до дитини, нещира любов, крики, приниження, образи, фізична сила, покарання, нерозуміння. Дані списки будуть у вас достатньо великі, і це не дивно. Головне не просто написати список, а почати діяти, керуючись ним. У вас будуть в руках конкретні помилки, які ви почнете виправляти вже сьогодні.
 
Не кричіть і не принижуйте дитини
В основному дитина не слухається через постійне приниження, криків і нерозуміння. Батьки вважають, що якщо вони накрічат на дитину, він почне їх слухати. Бути може рано чи пізно батьки доб'ються цього криками або навіть фізичною силою. Але якщо подумати, то такі батьки надходять дуже жорстоко до своїх дітей, що вже не назвеш любов'ю і розуміння до дитини. Так чинять неусвідомлені, нервові і сторонні батьки. Вам же краще всього почати діяти правильно.
Наприклад, почніть давати своїй дитині право вибору, що б він сам міг вибирати чого хоче, а й сам цього домагався при найменшій вашої допомоги. Коли, наприклад дитина зробила помилку або в його житті з'явилася проблема, не кричіть на нього через це, дайте йому можливість усвідомити і вирішити свої проблеми і виправити помилки. Так ваша дитина буде ставати розумнішими і кмітливим. Але якщо дитина не помітив помилок і проблем, то просто натякніть йому про них, не більше. Гуляйте з дитиною, відповідайте на всі його питання якомога розкрито і з любов'ю. Пам'ятайте, що якщо батьки люблять своїх дітей, то проблеми з не слуханням дитини бути не повинно. 

1 2