Якщо у малюка стрес
Стрес у дітей: що потрібно знати кожному з батьків
 
 Дорослій людині складно собі уявити життя без стресів і хвилювань. Але і діти переживають їх чимало. І на жаль, не завжди батьки з належною увагою ставляться до дитячих стресів.
Під стресом розуміється особливий стан людини, що виникає у відповідь на сильні негативні подразники.
Таким подразником може стати конфлікт з кимось із близьких, розумове або фізичне перенапруження, яке-небудь захворювання і так далі.
Стресовий стан проявляється і на психічному, і на фізіологічному рівні. Виражений стрес небезпечний тим, що завжди порушує не тільки звичну діяльність людини, але й прямо впливає на його здоров’я.
 
Прояви стресу у дітей
Стреси у дітей досить часто приймають за прояви вікових криз, ознаки загального захворювання, а іноді і просто через елементарну невихованість. Тому дуже важливо мати уявлення про ті ознаки, за якими можна запідозрити, що дитина знаходиться в стресовому стані.
Ці ознаки розрізняються в залежності від віку дитини.
 
0-2 року
  • виражені порушення сну;
  • дратівливість і знервованість;
  • втрата апетиту, відмова від годування.
2-7 років
  • підвищена слізливість, плаксивість, часте знижений настрій;
  • невмотивовані спалахи агресії, в тому числі спрямованої на самого себе;
  • знижена або занадто висока, порівняно зі звичайним станом активність;
  • виражені дитячі страхи;
  • негативні реакції на все нове – людей, ситуації, місця;
  • «повернення в дитинство» (дитина знову починає мочитися в штани, просить соску або пляшку, змінюється мова).
Причини стресів у дітей
Якщо доросла людина може легко назвати причину власного стресового стану, то діти рідко усвідомлюють, що з ними відбувається і чим це викликано. Основна обов’язок по виявленню причини стресу у дитини завжди лежить на батька.
Завжди важливо розуміти, що для того, щоб розібратися з ситуацією, треба дивитися на неї саме очима дитини – адже те, що для нас може бути повсякденними труднощами, для дитини виявиться серйозним чинником стресу.
 
Найбільш часто стрес у дітей виявляється в наступних ситуаціях:
  • тривала розлука з матір’ю чи іншим близьким людиною (для немовляти навіть добове відсутність матері – серйозний стрес);
  • розлучення батьків (навіть якщо він проходить цілком мирно);
  • часті конфлікти батьків;
  • смерть близької людини, улюбленої домашньої тварини;
  • ситуації фізичного або психологічного насильства;
  • пережита катастрофа, травма, хвороба;
  • проблеми в шкільному колективі (положення ізгоя, цькування і т. д.);
  • навчальна неуспішність;
  • поява нової дитини в сім’ї;
  • переїзд на нове місце проживання, зміна дитячого садка.
 
Профілактика стресу у дитини
Незважаючи на те, що повністю захистити дитину від стресових ситуацій неможливо, можна робити певні зусилля, щоб психологічне напруження не зашкалювало.
  • Передусім, будьте уважні до сина або дочки, не списуйте з’явилися зненацька, нервозність, агресивність та інші поведінкові проблеми на невихованість або бажання зробити що-то вам на зло. В силу віку самоконтроль у дітей знижений, тому будь-яка стресова ситуація веде до того, що дитина втрачає контроль над своєю поведінкою. Будьте готові до уважного аналізу ситуації, готові чути дитину і відчувати його стан.
  • Намагайтеся захищати дітей від зайвої негативної інформації. Дитині зовсім не завжди потрібно знати про фінансові труднощі в сім’ї, сварки між родичами або відбуваються у світі аваріях і катастрофах.
  • Якщо ви знаєте, що ситуація, що відбувається в сім’ї, може стати стресом для дитини, обов’язково з’ясовуйте на доступній йому мові все те, що відбувається. Чому батьки розлучаються, в чому можуть бути труднощі в новій школі, як захворів дідусь – всі ці питання підлягають обговоренню, навіть якщо вам здається, що дитина не надає значення тому, що відбувається.
  • Вчіть дитину, що необхідно обов’язково давати безпечний вихід своїм негативним емоціям, будьте й самі готові вислухати і прийняти будь-які емоції вашого сина чи дочки, а не тільки позитивні. З ранніх років вчіть дитину відпочивати, розслаблятися і перемикати увагу з неприємних моментів на щось інше.
  • І нарешті, пам’ятайте, що стрес у дітей досить часто є проекцією стресу дорослого. Від того, наскільки успішно ви самі будете справлятися зі складними ситуаціями, залежить і те, як навчиться робити це дитина.


Коментарі:


Ім’я: