БУЛІНГ. Що повинні знати батьки
19 січня 2019 року набув чинності Закон України від18.12.2019року
№ 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
Булінг (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є :
– систематичність діяння ;
– наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявністю);
– дії або бездіяльність кривдника , наслідком яких є заподіяння психічної або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника.
Передбачено обов’язок керівника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його світками або постраждали від булінгу .
Керівник закладу:
– розглядає заяви про випадки булінгу здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників;
– забезпечує виконання заходів для надання послуг;
– повідомляє органи Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу.
Права та обов’язки учасників освітнього процесу
стосовно протидії та запобігання булінгу (цькування)
| Здобувачі освіти (стаття 53) |
| Права |
Обов’язок |
| захист під час освітнього процесу від булінгу (цькуванню);отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування). |
повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб |
| Педагогічні працівники та інші особи, які залучаються до освітнього процесу (стаття 54) |
|
| Права |
Обов’язок |
| захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю |
повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб |
| Батьки здобувачів освіти (стаття 55) |
|
| Права |
Обов’язок |
| подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесувимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу |
сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти |
ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ
Дитяча лінія – 116111 або 0800500225 ;
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу – 116000;
Гаряча лінія з питань запобігання насильству – 116123 або 0800500335;
Уповноважений Верховної Ради з прав людини – 0800501720;
Уповноважений Президента України з прав дитини – 0442557675;
Центр надання безоплатної правової допомоги – 0800213103;
Національна поліція України – 102.
НОРМАТИВНА БАЗА
Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу
- Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
- Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
- Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
- Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося – не можуть реалістичо пояснити.
- Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
- Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
- Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
- Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
- Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти
|