Заклад дошкільної освіти (ясла-садок)
Охтирської міської ради в Сумській області
Рекомендовані посилання: ВІДДІЛ ОСВІТИ ОХТИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ДИТЯЧА БІБЛІОТЕКА
ДИТЯЧИЙ САЙТ ЛЕВКО
Оцініть роботу сайту:
Кваліфікаційні вимоги до професійних компетентностей педагогів ЗДО Методична робота

 

У жовтні 2021 року був затверджений Професійний стандарт вихователя закладу дошкільної освіти (далі – Профстандарт), який є одним із ключових нормативних документів, що регламентує діяльність працівників цієї професії. Цим нормативом встановлено умови праці та допуску до роботи, затверджені кваліфікаційні вимоги до професійних компетентностей педагогів, які враховуються під час атестації. 

Професійний стандарт – це затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій. (ст. 39 Закону України «Про освіту»)

Документи, що надають допуск до роботи за професією

У Профстандарті врегульовано питання про документальне підтвердження освітньої та професійної кваліфікації вихователів та визначено перелік документів, які дають право на допуск до роботи. Згідно з ним у вихователя має бути наявними: 

  • документ про освіту, що підтверджує професійну та освітню кваліфікацію (видані закладами вищої або фаховою передвищої освіти) за спеціальністю 012 Дошкільна освіта або за іншою спеціальністю галузі знань 01 Освіта/Педагогіка (за умови присвоєння професійної кваліфікації вихователя); 
  • особиста медична книжка про проходження обов'язкового попереднього (до прийняття на роботу) та періодичних профілактичних медичних оглядів;
  • довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду. Попередній огляд проводиться до працевлаштування на роботу, періодичний – один раз на п'ять років;
  • атестаційний лист, сертифікат про проходження сертифікації педагогічних працівників, інші документи, що підтверджують наявність професійних компетентностей. 

Загальні компетентності

Профстандартом визначено шість ключових загальних компетентностей, які мають бути розвинені у вихователів ЗДО, та представлено їхню змістову характеристику. Цей перелік включає:

  • громадянську компетентність (відповідальні та свідомі дії на засадах прав і свобод громадянина, реалізація своїх прав та обов'язків, усвідомлення цінності громадянського суспільства та необхідності його сталого розвитку);
  • соціальну компетентність (організація міжособистісної взаємодії, робота в команді, спілкування з представниками інших професійних груп різного рівня);
  • культурну компетентність (повага до української національної культури та мультикультурності у суспільстві, прояв національної культурної ідентичності та творче самовираження);
  • лідерську компетентність (ухвалення ефективних рішень у професійній діяльності, відповідальне ставлення до своїх обов'язків, мотивування людей до досягнення спільної мети);
  • підприємницьку компетентність (творчий пошук та реалізація нові ідеї, самопрезентація результатів своєї професійної діяльності,  планування та управління культурними та соціальними проєктами, критичне мислення, керування власним життям і кар'єрою);
  • етичну компетентність (дії лише в межах професійної компетентності на основі етичних міркувань (мотивів), доброчесності, соціальної відповідальності, поваги до різноманітності та мультикультурності). 

 

Трудові функції вихователя

Одним із структурних елементів Профстандарту є опис трудових функцій (усього їх 4), професійних компетентностей, предметів та засобів праці, вимог до знань, умінь і навичок вихователя. Тож розглянемо, яка  теоретична база потрібна вихователю для реалізації кожної трудової функції.

Трудова функція №1. Організація, забезпечення та реалізація освітнього процесу.

Основною метою професійної діяльності вихователя є організація навчання, виховання та розвитку вихованців під час здобуття ними дошкільної освіти шляхом формування ключових компетентностей відповідно до Державного стандарту дошкільної освіти. Для її досягнення вихователь має формувати та вдосконалювати: 

1.1. Прогностичну компетентність.

Ця компетентність передбачає цілепокладання, самоорганізацію,  підготовку та планування освітнього процесу й прогнозування його результатів, документування професійної діяльності.  

Для формування та розвитку цієї компетентності потрібно мати та поповнювати теоретичну базу з таких тем:

  • структурні компоненти освітнього процесу;
  • види, типи, основні підходи до планування, їхні переваги та недоліки;
  • специфіка планування освітнього процесу в різновікових групах;
  • основи тайм-менеджменту освітньої діяльності та самоменеджменту;
  • основи особистої ефективності;
  • види та вимоги до документування професійної діяльності.

1.2. Організаційну компетентність.

Ця компетентність передбачає здійснення освітнього процесу державною мовою, вибір ефективних методичних форм, методів та засобів організацію ігрової (провідної) та інших видів дитячої діяльності, забезпечення здобуття освіти вихованців із ООП.

Розвитку цієї компетенції сприятиме наявність та вдосконалення таких знань:

  • нормативно-правове забезпечення організації освітнього процесу, зокрема інклюзивного навчання в ЗДО;
  • норми та стилі літературної української мови, використання усного та писемного мовлення;
  • наукові основи та закономірності становлення та розвитку мовленнєвої діяльності дітей раннього та дошкільного віку;
  • вітчизняні та зарубіжні концепції, теорії, парадигми дошкільної освіти;
  • основи дошкільної педагогіки, дидактики, методики і технології дошкільної освіти;
  • види дитячої діяльності та їхні характерні особливості;
  • теорії провідних видів діяльності дітей раннього  та дошкільного віку;
  • природа дитячої гри;
  • основи психолого-фізичного розвитку дітей із ООП та способи виявлення індивідуальних потреб в освітньому процесі;
  • технології індивідуального та диференційованого навчання;
  • соціалізація вихованців із ООП під час освітнього процесу;
  • види адаптацій і модифікацій освітнього  процесу, зумовлених особливими освітніми потребами дітей.

1.3. Оцінювально-аналітичну компетентність.

Ця компетентність передбачає здійснення та інтерпретацію результатів освітньої діяльності для адаптації й коригування освітнього процесу, визначення рівня сформованості компетентностей у вихованців відповідно до Держстандарту. 

Для формування цієї компетентності потрібно вдосконалювати обізнаність у таких сферах:

  • засади здійснення моніторингу в освітньому процесі;
  • технології проведення моніторингу якості освітньої діяльності та сфери застосування його результатів;
  • методи оцінки результатів рівня сформованості ключових компетентностей вихованців та сфери їх застосування.

1.4. Предметно-методичну компетентність.

Ця компетентність передбачає формування у вихованців ключових компетентностей відповідно до Держстандарту.

Сформованість цієї компетентності демонструє обізнаність вихователя щодо таких тем:

Державний стандарт дошкільної освіти, типова освітня програма для дітей раннього та дошкільного віку;

  • теорії та технології когнітивного, фізичного, мовленнєвого, соціального та емоційного розвитку дітей раннього та дошкільного віку;
  • основи загальної, вікової, дитячої, педагогічної психології, нейропсихології;
  • загальна та дошкільна педагогіка.

 

Трудова функція №2. Участь у створенні, підтримці та розвитку здорового, безпечного, розвивального, інклюзивного середовища.

Побудова безпечного та здорового освітнього середовища у закладі освіти є пріоритетним напрямом державної політики. Аби забезпечити права дітей на освіту й охорону здоров’я та сприяти реалізації їхнього потенціалу, вихователь має розвивати:

2.1. Здоровязбережувальну компетентність.

Ця компетентність передбачає організацію фізичного та психологічного безпечного освітнього середовища.

Аби формувати цю компетентність, потрібно покращувати теоретичну базу такого змісту: 

  • основи пожежної безпеки, цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, вимоги санітарного законодавства та нормативне забезпечення організації харчування;
  • способи поведінки в небезпечних ситуаціях та фактори можливого ризику у приміщеннях і на території закладу освіти;
  • симптоми, перебіг, способи передачі, інкубаційний період дитячих хвороб;
  • порядок надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу;
  • психологічна природа булінгу та способи його попередження,подолання.
  •  

2.2. Проєктувальну компетентність. 

Ця компетентність передбачає організацію та проєктування освітніх осередків за принципами універсального дизайну.

Аби ефективно розвивати цю компетентність, потрібно вдосконалювати знання за такими напрямами:

  • принципи універсального дизайну та розумного пристосування в організації освітнього середовища ЗДО;
  • особливості та принципи організації та зонування освітнього простору;
  • призначення та розвивальний потенціал навчально-методичного та ігрового наповнення освітнього середовища.

 

Трудова функція №3. Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства є одним із факторів ефективної взаємодії учасників освітнього процесу. Аби організувати спільну діяльність на принципах рівності, добровільності та поваги, вихователь має формувати та  розвивати такі компетентності:

3.1. Психо-емоційну компетентність.

Ця компетентність передбачає здійснення самоконтролю, саморегуляції та толерантної взаємодії.

Для розвитку цієї компетеності слід приділити увагу вивченню таких тем: 

  • теорія емоційного інтелекту;
  • причини та ознаки професійного вигорання;
  • толерантність та її сутнісні характеристики. 

3.2. Педагогічне партнерство.

Ця компетентність передбачає ефективну співпрацю та комунікацію в професійній діяльності, організацію командної взаємодії.

Розвитку цієї компетенції сприятиме вдосконалення таких знань:

  • основи теорії соціальної та професійної комунікації (основи самопрезентації, комунікативні канали та бар'єри, інструменти для мотивування та залучення до співпраці);
  • техніки ефективної комунікації та ведення переговорів, командної роботи, педагогічної фасилітації, ненасильницької взаємодій, інструментів медіації та діалогу, роботи з конфліктами, моделей та стратегій співпраці;
  • засади професійного співробітництва з батьківською спільнотою, профільними фахівцями та професійними організаціями у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, охорони правопорядку, представниками територіальної громади та іншими зацікавленими сторонами щодо виконання трудових функцій;
  • особливості організації, принципи та методи реалізації педагогічного наставництва;
  • засади командної взаємодії під час освітнього процесу;
  • принципи, завдання та функції, порядок організації діяльності команди психолого-педагогічного супроводу вихованців із ООП.

3.3 Морально-етичну компетентність.

Ця компетентність передбачає врахування культурних, релігійних, соціальних і мовних особливостей родини під час освітнього процесу, здійснення його незалежно від від власних поглядів, стереотипів та упереджень.

Для формування та розвитку цієї компетентності потрібно мати та поповнювати теоретичну базу з таких тем:

  • основи морально-етичної та професійної етики вихователя;
  • полікультурність суспільства, відмінності між людьми.

 

Трудова функція №4. Професійний розвиток та самовдосконалення

Безперервний процес навчання сприяє вдосконаленню професійних якостей вихователя та триває впродовж усього періоду його професійної діяльності. 

Нагадуємо! Законодавством передбачено обов'язкове підвищення кваліфікації вихователів ЗДО не рідше одного разу на п'ять років загальним обсягом не менше 120 годин на п'ять років.

Для успішного виконання цієї трудової функції потрібні такі компетентності:

4.1. Здатність до навчання впродовж життя.

Ця компетентність передбачає проведення саморефлексії та самооцінювання власної діяльності, планування та реалізацію індивідуального професійного розвитку та самоосвіти.

Для розвитку цієї компетентності слід опрацювати такі теми:

  • Професійний стандарт та вимоги до професійної діяльності;
  • нормативно-правове забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • сутність, зміст, методи та способи здійснення саморефлексії та самооцінювання власної професійної діяльності;
  • основні принципи, функції, форми та методи самоосвіти.

4.2. Інформаційно-комунікаційну компетентність.

Ця компетентність передбачає орієнтацію в інформаційному просторі, ефективне використання ІКТ та електронних освітніх ресурсів в професійній 

діяльності, дотримання правил безпечної поведінки в цифровому середовищі.

Аби формувати цю компетентність, потрібно покращувати теоретичну базу такого змісту:

  • нормативно-правове забезпечення використання ІКТ та електронних освітніх ресурсів в професійній діяльності;
  • основи медіаграмотності, способи та правила використання сучасного медіапростору, культури користування мережею  Інтернет;
  • особливості та санітарно-гігієнічні вимоги використання ІКТ в професійній діяльності;
  • правила безпечної поведінки в цифровому середовищі, способи контролю контенту та реагування на ризики мережі Інтернет. 

 
детальніше..
Консультація "Як розширити словник дитини раннього та дошкільного віку" Методична робота

Збагачення словника дітей дошкільного віку

 

Словниковий запас - це набір слів, яким володіє людина у знайомій їй мові. Словниковий запас, як правило, росте та розвивається з віком, і слугує як практичний і фундаментальний інструмент для спілкування та здобування знань. Словниковий запас визначено як «усі слова, що особа знає та використовує».

Словниковий запас дитини буває активним і пасивним. 

Пасивний словник – це слова, значення яких дитина розуміє, коли чує, але часто їх не вживає. Активний словник складено зі слів, які спадають нам на думку негайно, коли ми маємо використати їх у реченні, коли говоримо. Іншими словами, активний словник – це той, який дитина використовує щодня у повсякденному житті. 

Наприклад, слово гладіолус. Розкладіть перед дитиною квіти або їх зображення і попросіть понюхати гладіолус. Дитина, в пасивному словнику якої є це слово, з легкістю виконає завдання. Дитина, в пасивному словнику якої це слово відсутнє, навіть не зрозуміє вашої вказівки. 

Завдання батьків – розширювати пасивний словник дитини і з часом переводити пасивний словник в активний за допомогою бесід, обговорення, спілкування на тему: «Про все на світі». 

Навіщо поповнювати словниковий запас дитини? Це потрібно робити найперше, щоб розуміти інших людей і правильно тлумачити їхні слова. Іноді ми не завжди повністю розуміємо співрозмовника, бо не розуміємо сенс певних слів. По-друге, розширювати словниковий запас корисно, оскільки це допоможе правильно і точно доносити інформацію, повніше виражати свої думки та вільніше спілкуватись з оточуючими.

Словниковий запас дитини: діагностика

Активний словник дитини поступово збільшується. В 1 рік дитина розуміє, чітко співвідносить з певними предметами та вимовляє близько 10 слів, а до 3 років її словник досягає 100 слів. В 4-5 років дитина вимовляє від 1500 до 2000 слів. Словниковий запас дитини 6-7 років має налічувати від 2000 до 3000 слів.

У мовленні дитини повинні бути представлені всі частини мови: іменники, дієслова, прикметники, прислівники, займенники, числівники, прийменники та сполучники. Звісно, дитині не обов’язково знати, що вона зараз, наприклад, вимовила займенник чи прислівник. Цими поняттями вона оволодіє пізніше. Однак дитина повинна вживати в повсякденному мовленні всі ці частини мови. Також повинні бути присутні й узагальнюючі слова (фрукти, овочі, посуд, меблі, одяг тощо).

Перш ніж поповнювати словниковий запас дитини, спочатку в загальних рисах оцініть цей запас. 

Для дослідження словникового запасу застосовується ряд спеціальних прийомів: називання предметів, знаходження спільних назв, синонімів, антонімів, добір однокореневих слів і т.д., застосування яких має варіюватися в залежності від віку дитини та її мовленнєвих можливостей.

Для початку з’ясуйте, чи достатньо малюк вживає іменників. Запропонуйте дитині, наприклад, назвати якомога більше тварин, яких вона знає (можна показувати дитині картинки із зображенням тварин). Для старших дошкільників можна ускладнити завдання, запропонувавши назвати якомога більше тільки свійських, або тільки диких тварин. Якщо у відповіді ви почуєте лише кішка та собака, то словничок дитини дуже бідний. Запитайте, які ягоди вона знає, яких знає птахів. 

За аналогією слід перевірити також обсяг словника щодо інших частин мови. Оцініть словниковий запас і переходьте до логопедичних ігор та вправ для збагачення словникового запасу.


 
детальніше..
ПАМЯТКА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ. ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІТЕЙ ВІД БУДЬ-ЯКИХ ФОРМ НАСИЛЬСТВА Методична робота
 
Каталог дій, що розцінюються як насильство по відношенню до дітей
(на основі аналізу міжнародних та державних нормативно-правових актів)
Фізичне насильство:
побої
мордування
навмисне травмування
нанесення тілесних ушкоджень
порушення фізичного здоров’я
катування
недбале, брутальне і жорстоке, нелюдське поводження, що принижує гідність
фізичні покарання
зловживання
нехтування
експлуатація дитячої праці
непосильна праця
залучення до праці на виробництві зі шкідливими умовами
використання у жебрацтві
вилучення органів для трансплантації, насильницьке донорство (проведення дослідів)
вбивство
Психологічне насильство
приниження гідності
словесні образи, образливі прізвиська
роздягання дитини перед іншими як спосіб покарання
висміювання недоліків дитини, особливостей сім'ї, сімейних подій
насміханні над виглядом, видом діяльності, поведінкою дітей, які вирізняються серед однолітків
ігнорування фізичних потреб дитини
крик
авторитаризм, вимоги без пояснень
примушування до негативних дій
погрози
цькування
переслідування
залякування
залучення до екстремістських релігійних психокультових угрупувань та течій
примушення до жебрацтва, бродяжництва
доведення дітей до самогубства
розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника
Сексуальне насильство:
розбещення
зґвалтування
використання неповнолітніх у порнобізнесі (для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів)
посягання на статеву недоторканість, сексуальні домагання
сексуальні зловживання
сексуальна експлуатація неповнолітніх (проституція, примушування, спонукання чи втягнення до заняття проституцією; звідництво, вчинене із залучанням неповнолітнього)
 
Економічне насильство:
відбирання речей, грошей, їжі, на які постраждалий має передбачене законом право
умисне позбавлення житла, їжі, одягу, грошей
вимагання
крадіжка, грабіж
шантаж з метою отримання грошей
незаконне присвоєння власних речей, грошей іншої людини
умисне пошкодження майна та одягу
 
 
Основні поняття
жорстоке поводження з дитиною – будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного та соціального насилля над дитиною в сім’ї або поза нею;
насильство - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одної людини по відношенню до іншої, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи людини та громадянина і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров'ю;
фізичне насильство– умисне нанесення одним індивідом іншому побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності;
сексуальне насильство – протиправне посягання одного індивіда на статеву недоторканість іншого, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітніх;
психологічне насильство– це насильство, пов’язане з дією одного індивіда на психіку іншого шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю;
економічне насильство– навмисне позбавлення одним індивідом іншого житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.
 
Напрями діяльності органів та закладів освіти щодо попередження насильства визначені у наступних документах:
 
1. Закон України «Про освіту», де зокрема вказується, що метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
2. Закон України «Про загальну середню освіту»:
стаття 5 – завдання загальної середньої освіти: виховання громадянина України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців);
3. Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері. Зокрема у статті 10 цього закону зазначається, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості, і виключають приниження честі та гідності дитини. Процедура розгляду скарг дітей на порушення їх прав і свобод, жорстоке поводження, насильство і знущання над ними в сім'ї та поза її межами встановлюється законодавством.
4. «Порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення» (затверджений Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України 16.01.2004 № 5/34/24/11) визначений вищезазначеним наказом Міністерства освіти і науки України «Про вжиття вичерпних заходів, спрямованих на дотримання законодавства щодо захисту прав неповнолітніх» як обов’язковий для ознайомлення всіх педагогічних та науково-педагогічних працівників (п.2.2). В цьому документі визначені функціональні повноваження органів та закладів освіти щодо попередження насильства та жорстокого поводження з дітьми. Отже, органи та заклади освіти:
- здійснюють приймання заяв та повідомлень про випадки жорстокого поводження з дітьми;
- терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах неповнолітніх, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи реальну загрозу його вчинення;
 - уживають заходів для виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми у навчальних закладах, притягують до дисциплінарної відповідальності співробітників, учнів та інших осіб, які допускають жорстоке поводження з дітьми;
керівники навчальних закладів зобов’язують педагогічних працівників, зокрема класних керівників, проводити попереджувальну роботу з батьками з метою недопущення випадків жорстокого поводження  дітьми в сім’ях, а також відстежувати подібні випадки з боку інших учнів;
класні керівники організовують роботу з батьками щодо роз’яснення наслідків жорстокого поводження з дітьми в сім’ях, а також з особами, що становлять найближче оточення дитини, яка постраждала від жорстокого поводження або потерпає від реальної загрози його вчинення.
Висновок: Якщо до будь кого із працівників органів внутрішніх справ, органів та закладів освіти, охорони здоров’я, управлінь у справах сім’ї та молоді, центрів служб для молоді звернулась дитина з приводу жорстокого поводження з нею - той, до кого звернулась дитина (державний посадовець, лікар, вчитель, вихователь, працівник соціальної служби, міліції і т. п.) зобов’язаний оформити письмово звернення дитини і передати його до відповідного територіального підрозділу Служби у справах дітей протягом однієї доби з моменту отримання звернення (повідомлення).
 
5. «Порядок взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах» (затверджений Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань 14.06.2006 N 1983/388/452/221/556/596/106), в якому зокрема зазначається, що міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (відділи) освіти і науки обласних, міських, районних державних адміністрацій, дошкільні, загальноосвітні, професійно-технічні та позашкільні навчальні заклади:
- за запрошенням управлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту беруть участь у роботі дорадчого органу;
- повідомляють центрам соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про виявлення сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах;
- ведуть внутрішній облік дітей, які потребують посиленої уваги з боку педагогічного працівника, соціального педагога, та інформують про це служби у справах неповнолітніх і центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
- забезпечують роботу шкільного психолога з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах;
- можуть створювати при освітніх закладах об'єднання батьків, педагогів, громадськості щодо забезпечення педагогічного впливу на дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, та схильних до протиправних дій, залучають до цієї роботи соціальних працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;
- проводять профілактичну та просвітницьку роботу з дітьми, підлітками, молоддю, схильними до правопорушень, з числа сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, контролюють відвідування ними навчальних закладів та якість навчання;
- уживають невідкладних заходів щодо активного залучення до громадської та гурткової роботи в середніх загальноосвітніх школах та позашкільних навчальних закладах дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах;
- проводять спільно з центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді інформаційно-профілактичні заходи, спрямовані на підготовку молоді до самостійного життя, формування відповідального батьківства, створення позитивної моделі сім'ї, профілактику жорстокого поводження в родинах тощо;
- залучають працівників освіти до соціального інспектування сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у яких виховуються діти шкільного віку;
- сприяютьрозповсюдженню в навчальних закладах соціальної реклами з питань профілактики здорового способу життя.
6. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про вжиття вичерпних заходів, спрямованих на дотримання законодавства щодо захисту прав неповнолітніх» від 23.08.2006 № 631 визначає завдання педагогічних працівників:
- здійснювати заходи з профілактики порушень соціально-психологічної адаптації учнівської молоді;
- виховувати взаємоповагу та навчати дітей і батьків способів конструктивної взаємодії в сім’ї;
- створити інформаційні куточки для учнів із переліком організацій, куди можна звернутися з приводу насильства.
7. Наказ Міністерство освіти і науки України «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми» від 25.12.2006 № 844наголошує на:
- обов’язку педагогічних працівників неухильно виконувати законодавство України щодо охорони прав дитинства в частині збереження фізичного, духовного, психічного здоров’я та поваги до людської гідності дитини;
- обов’язку керівників навчальних закладів організувати просвітницько-профілактичну роботу з усіма суб’єктами навчально-виховного процесу, в тому числі і з батьками, з метою недопущення випадків фізичного і психологічного насильства, образ, недбалого і жорстокого поводження з дітьми, втягнення їх до злочинної діяльності тощо.
8. Наказ Міністерство освіти і науки України «Про вжиття заходів щодо запобігання насильству над дітьми» від 01.02.2010 № 59 наголошує на обов’язку керівників навчальних закладів:
- ознайомити всіх педагогічних працівників та забезпечити неухильне виконання спільного наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 16.01.2004 № 5/34/24/11 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення»;
- збільшити кількістьпсихологічних факультативних занять з психології та тренінгів із формування соціальних навичок у дітей;
- широко залучати органи учнівського врядування та батьківської громадськості до профілактичної роботи
детальніше..
Методичні рекомендації про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022 - 2023 н.р. Методична робота
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/8504-22 від 27 липня 2022 року
Керівникам департаментів (управлінь)
освіти і науки обласних, Київської
міської державних адміністрацій
Керівникам закладів післядипломної
педагогічної освіти
Керівникам центрів професійного
розвитку педагогічних працівників
Про окремі питання діяльності
закладів дошкільної освіти
у 2022/2023 навчальному році
Шановні колеги!
Надсилаємо методичні рекомендації про окремі питання діяльності закладу дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році.
Просимо довести зазначену інформацію до відома працівників районних (міських) управлінь (відділів) освіти, керівників, педагогічних працівників закладів освіти, які забезпечують здобуття дошкільної освіти дітям відповідного віку.
Додаток: на 17 арк.
З повагою
Заступник Міністра                           Віра Рогова
Додаток до листа МОН
від 27.07.2022 № 1/8504-22
Методичні рекомендації про окремі питання діяльності закладів
дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році
Загальні відомості
З урахуванням реалій сьогодення та дії правового режиму воєнного стану, питання щодо створення безпечного, комфортного, інклюзивного середовища для всіх учасників освітнього процесу й підвищення якості освітньої діяльності закладів дошкільної освіти (далі – ЗДО) залишаються пріоритетними і в 2022/2023 навчальному році. Окрім того, особлива увага приділяється роботі з батьками й налагодженню тісної комунікації між усіма учасниками освітнього процесу та формуванню соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку.
Питання підготовки ЗДО до початку 2022/2023 навчального року, створення безпечних умов перебування в них дітей і працівників з урахуванням збройної агресії Російської Федерації (далі – РФ) – одні з ключових і перебувають на особливому контролі Уряду.
Організація освітнього процесу в ЗДО всіх типів та форм власності здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Положення про ЗДО, Санітарного регламенту ЗДО.
Питання організаційних аспектів діяльності ЗДО в умовах воєнного стану регулюються Законом України № 2136-IX від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також зазначені в листах Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 02.04.2022 №1/3845-22 «Про рекомендації для працівників ЗДО на період дії воєнного стану в Україні», від 17.03.2022 № 1/3475-22 «Про зарахування до ЗДО дітей із числа внутрішньо переміщених осіб», від 22.06.2022 № 1/6887-22 «Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників».
Звертаємо увагу, що організовувати освітній процес у закладах дошкільної освіти у 2022/2023 н. р. слід відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (2021) (далі – Стандарт) та враховувати під час взаємодії з дітьми «Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти».
Через ведення активних бойових дій на території України та у зв’язку з постійною міграцією населення, зокрема сімей з дітьми, рекомендуємо здійснювати першочергове зарахування дітей із числа внутрішньо-переміщених осіб (далі – ВПО) до ЗДО.
В умовах воєнного стану дуже важливою є партнерська взаємодія між закладом освіти та місцевими органами управління освітою та органами виконавчої влади, представниками Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Національної поліції.
Вона дає змогу досягти позитивних результатів у швидкому вирішенні найактуальніших питань. Доцільно, щоб при цьому всі сторони партнерства усвідомлювали свою відповідальність за результати співпраці.
Важливо дотримуватись виконання наказу МОН від 27.05.2014 № 648 «Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України» і не вимагати від керівників закладів створення зайвих документів (приміром, локального документа стратегічного розвитку закладу, розроблення та проведення моніторингу щодо оцінювання рівня розвитку дітей відповідно до вимог Стандарту тощо).
Щодо створення безпечних умов організації освітнього процесу.
В умовах воєнного стану зазнала змін і організація роботи ЗДО.
Попри жорстокий збройний наступ РФ ЗДО продовжують надавати дітям освітні послуги.
Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації у кожному населеному пункті.
Рішення про відновлення діяльності та режим роботи ЗДО ухвалюють місцеві органи влади та військові адміністрації, які призначають комісії з обстеження закладів освіти на предмет готовності до організації освітнього процесу у новому навчальному році та створення безпечних умов для всіх його учасників.
МОН розроблено та направлено до керівників обласних, Київської міської державних адміністрацій, закладів вищої та фахової передвищої освіти «Інструктивно-методичні матеріали щодо порядку підготовки закладу освіти до нового навчального року та опалювального сезону з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності».
Нагадаємо, МОН підготувало інформацію щодо особливостей організації нового 2022/2023 навчального року та рекомендації першочергових кроків із підготовки до нього.
ЗДО, які відновлюють діяльність у звичному режимі, мають ретельно підготуватися до роботи з дітьми.
З метою створення безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу ЗДО пропонуємо запровадити різнотривалий режим роботи ЗДО (від 2 до 12 годин).
Необхідно вжити, відповідні заходи з посилення безпеки, а саме:
  • обов’язкова перевірка закладів освіти та прилеглих до них територій на наявність вибухонебезпечних предметів;
  • перевірка готовності систем оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей з порушеннями зору та слуху (за потреби);
  • перевірка наявності у кожному закладі освіти планів евакуації та обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу (із запасами води та їжі, спальних місць, засобами захисту, аптечкою тощо);
  • проведення тренувань з учасниками освітнього процесу відповідно до алгоритму дій у разі оголошення сигналу повітряної тривоги або іншої надзвичайної ситуації;
  • проведення з працівниками закладу занять за темами: збереження життя та здоров’я в умовах війни та надзвичайних ситуацій, надання домедичної допомоги;
  • інформування батьків про створення безпечних умов для організації освітнього процесу.
З метою створення безпечних умов перебування у закладах освіти всіх учасників освітнього процесу під час воєнного стану Державною службою України з надзвичайних ситуацій розроблено рекомендації щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту закладів освіти (лист ДСНС України від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти»). Зазначені рекомендації підготовлено з урахуванням вимог законодавства та досвіду організації захисту населення в умовах відбиття збройної агресії РФ.
Освітнє середовище, в якому перебувають дошкільники в нових соціальних умовах воєнного стану, має бути не лише безпечним, а й інформативним, цікавим, змістовним, стимулювати когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-поведінковий розвиток дітей.
Облаштування внутрішнього простору приміщень укриттів має бути комфортним, містити все необхідне обладнання для організації освітнього процесу. Рекомендуємо облаштувати в укриттях різні ігрові осередки (куточок творчості, читання, тощо).
З метою залучення дітей до різних видів діяльності педагогічному колективу необхідно заздалегідь спланувати змістовий контент роботи, що відвертатиме увагу дітей від хвилювань, страхів та сприятиме зниженню тривожності. Доцільно використовувати технічні засоби навчання, дидактичні, настільно-друковані ігри, різні види театрів, шашки, шахи, залучати дітей до малювання та поробок з паперу, природного матеріалу тощо.
З метою мінімізації та запобігання виникненню посттравматичного синдрому рекомендуємо під час перебування дітей в укриттях здійснювати їх психологічний супровід.
Щодо психологічного супроводу всіх учасників освітнього процесу.
Сьогодні, в умовах війни, педагогу необхідно володіти елементарними навичками подолання тривожності, нападів панічної атаки, вміти переспрямувати увагу конкретної дитини, або дітей на позитивні явища, зацікавити їх, знайти способи піднесення їхнього настрою, знати елементарні способи розслаблення дитини у стані нервового напруження.
На допомогу педагогічним працівникам ЗДО у контексті роботи з подолання кризових ситуацій та ліквідації їх наслідків в освітньому середовищі рекомендуємо Пам’ятку для керівників закладів освіти.
Для педагогічних працівників, як і для батьків вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому у стані стресу. У цьому контексті радимо переглянути Цикл вебінарів за підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ у співпраці з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України та громадською організацією «ЛаСтрада-Україна»
Рекомендуємо працівникам ЗДО пройти безоплатний курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій».
Щодо формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку.
Звертаємо особливу увагу, що одним із провідних напрямів діяльності ЗДО у 2022/2023 н. р. є формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку. Важливо консолідувати зусилля педагогів і батьків для зміцнення національної ідентичності дітей як основи, яка виховує справжній патріотизм; сприяє формуванню у дітей позитивного образу своєї країни, утверджує активні позиції громадянина своєї країни, виховує ціннісне ставлення до своєї родини як частини свого народу, його історії, традицій, культури.
Зміст сучасного патріотичного виховання старших дошкільників має бути збагачений категоріями особистісної та національної гідності, реальності сприйняття соціального сучасного життя – входження в яке є неодмінною умовою соціалізації дитини, життєвого досвіду, що стає надбанням особистості та актуалізує стан постійної готовності до безпеки, милосердя та практики підтримки життя, що, в цілому, характеризує гуманістично орієнтовану поведінку дитини.
Звертаємо увагу, що у роботі ЗДО педагоги мають право обирати програми, рекомендовані МОН, згідно з переліком навчальної літератури.
За результатами онлайн-опитування щодо програмно-методичного забезпечення ЗДО, проведеного з 07.07.2022 до 14.07.2022 серед 2506 респондентів з числа педагогічних працівників ЗДО, було встановлено наступне.
77 % респондентів зазначили, що для якісної організації освітнього процесу варто використовувати одну комплексну та кілька парціальних програм. Водночас, 21,5 % зауважили, що достатньо однієї комплексної програми, а 1,5 % висловили власну думку.
Під час вибору програми практики найчастіше звертають увагу на наявність методичного забезпечення (77,8 % респондентів) та зміст програми (57,4 %).
За висновками респондентів сучасне методичне забезпечення має враховувати особливості Стандарту і потреби держави та суспільства, а також будуватися за принципами наступності й перспективності.
Враховуючи зазначене вище, рекомендуємо адміністрації ЗДО систематично інформувати педагогічних працівників про чинні програми (комплексні та парціальні) та враховувати їхню думку під час організації освітнього процесу.
Для більш детального ознайомлення з програмами радимо переглянути вебінари про чинні комплексні програми та долучитися до участі у Всеукраїнському онлайн-марафоні «Реалізація змісту Державного стандарту дошкільної освіти в парціальних програмах».
Щодо організації освітнього процесу з дітьми дошкільного віку.
Враховуючи результати основного етапу польового дослідження оцінки якості освітнього процесу в ЗДО за методикою ECERS-3, для якісного та дієвого планування роботи радимо проаналізувати освітню діяльність закладу з урахуванням чинників, які забезпечують якість освітнього процесу; виокремлюють її сильні сторони, що відповідають сучасним світовим тенденціям; висвітлюють слабкі сторони та ризики; визначають ресурсний потенціал і перспективи подальшого розвитку.
Важливий показник якості освітнього процесу в ЗДО – створення сучасного універсального дизайну, що робить його доступним, безпечним, розвивальним, орієнтованим на особистісний розвиток дитини задля реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії. У цьому аспекті пріоритетності набувають варіативні моделі організації освітнього процесу із застосуванням сучасних технологій, освітніх програм, послуг, предметно-ігрового обладнання.
Вагоме значення має дизайн оточуючого середовища. Тому вкрай важливо, щоб у вікових групах було достатньо простору для організації різних видів діяльності та вільної гри. Однією з умов, що впливає на забезпечення якості освіти, є зонування групового простору на гамірні та тихі зони, облаштування в ньому осередків за інтересами.
Одним із складників освітнього процесу ЗДО є візуальне оформлення простору, пов’язане зі світлинами дітей, їхніми мистецькими роботами, матеріалами, що відповідають тематиці дня/тижня, індивідуальним інтересам тощо. Застосування пропонованих матеріалів сприятиме формуванню в дітей мотивації до вивчення теми дня/тижня, збагаченню їхнього словника, закріпленню знань та умінь, отриманих під час активностей, розвитку дитячої творчості. Практичну значущість мають розробки педагогів щодо облаштування «Стіни, що говорять», локації «Диво-рученята», де представлені роботи дітей за темами: «Коло друзів», «Родина» тощо.
Беззаперечно важливою складовою є мовлення дітей для розвитку їх пізнавальних процесів, свідомості, формування загальної картини світу, здатності до регуляції поведінки й діяльності.
Світова практика для оцінки мовлення та грамотності дошкільнят визначає наступні параметри: допомога дітям у розширенні словника, заохочення дітей до мовлення, використання персоналом книжок у роботі з дітьми, заохочення дітей до користування книжками та знайомство з друкованим текстом. Водночас наголошуємо, що зазначені параметри, які пов’язані з книжкою, є більш продуктивними для очікуваних результатів мовленнєвого розвитку, оскільки вони безпосередньо виступають умовою для пізнавальної, дослідницької діяльності, розвитку самодіяльних сюжетно-рольових та театралізованих ігор дітей.
Окрім того, зміна акценту з питань оволодіння грамотою як процесу читання та письма на процес заохочення дітей до користування книгами знімає невиправдані вимоги батьків до вихователів щодо навчання дітей грамоти і спрямовує це завдання у початкову школу, тим самим демонструючи врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку та зберігаючи потенціал психологічних ресурсів для більш відповідних віку завдань.
Водночас має місце проведення просвітницької роботи з налаштування педагогічних працівників на самоосвіту і саморозвиток з метою покращення якості освітнього процесу через вдосконалення особистого мовленнєвого розвитку, опанування сучасних технологій використання книжки та опрацювання літературного твору в освітньому процесі, через додаткове навчання педагогів особливостей мовленнєвої роботи з дітьми, особливо з тими, які мають особливі освітні потреби.
Окрім того, радимо враховувати вітчизняну практику класифікації різних видів діяльності, притаманних періоду дошкільного дитинства. Це – рухова, ігрова, комунікативна, мовленнєва, здоров’язбережувальна, мистецько-творча (малювання, ліплення, аплікація, конструювання, спів, танці, гра на музичних інструментах), пізнавально-дослідницька, господарчо-побутова діяльність. Дана практика організації видів діяльності враховує вікові особливості дітей та демонструє освітні завдання, формує системні професійні знання педагогів щодо підтримки та розвитку в дитини творчих, самостійних, якісно нових характеристик.
Гра – провідна діяльність дітей дошкільного віку. Саме під час гри малюки швидко у доступній формі оволодівають знаннями та уявленнями про оточуючий світ, вчаться використовувати їх на практиці і проявляють свою самостійність. Ігрова компетентність – це здатність дитини до вільної, емоційно насиченої, спонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізується можливість застосування наявних і освоєння нових знань та особистісного розвитку через прагнення дитини до участі в житті дорослих шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі.
В основу сучасної класифікації ігор, розробленої вітчизняними дидактами, покладено такий критерій, як ступінь активності та свободи дитини в організації ігрової діяльності.
Перша група ігор: самодіяльні вільні ігри (ігри-експериментування, сюжетно-відображувальні, сюжетно-рольові, режисерські, театралізовані).
Друга група: ігри, що організовані за ініціативою дорослих з метою навчання (сюжетно-дидактичні, дидактичні (словесні, з іграшками, настільно-друковані), рухливі, конструктивно-будівельні) або з метою організації дозвілля (інтелектуальні, карнавальні, обрядові, драматизації, хороводи, ігри-естафети).
Педагогічним працівникам необхідно створити умови для повноцінної участі дитини в усіх видах ігор (як самостійних, так і ініційованих дорослим), що забезпечує «запуск» механізмів вільної самодіяльної творчої гри, під час якої розквітає самостійність, ініціативність, креативність, свобода вибору та життєві цінності дитини.
Під час проведення творчої гри дорослому слід розмовляти з дітьми, долучатися до гри через другорядні ролі, не беручи при цьому на себе провідну роль, обговорювати ролі, заохочувати до нових сюжетних ліній, спираючись на нещодавно отримані враження від екскурсій, знайомства з людьми різних професій тощо.
Рекомендуємо поступово вводити у рольові ігри елементи друкованих текстів, цифри, що є надзвичайно значущим для опанування дітьми елементарних математичних залежностей і відношень: в обговоренні цінників у меню, при вході в кафе або купівлі продуктів у супермаркеті, вимірюванні відрізу тканини кравцем для пошиття лялькового одягу.
Доцільно інтегрувати ігрову діяльність з усіма іншими видами, зокрема, дослідницькою. Радимо мотивувати дітей під час вільної гри або групових занять самостійно користуватися допоміжними матеріалами.
Окрім того, рекомендуємо здійснювати позитивну взаємодію з дітьми під час вільної гри, що передбачає відсутність надмірної ініціативи, опіки (не грати за дітей, не створювати замість них ігровий простір), бути готовим не лише прийняти дітей у свою діяльність, а й відгукнутися на їхню ігрову пропозицію, створювати безпечний процес партнерства, підтримки інтересів та ігрових дій, давати своєчасні репліки і питання, які допомагають дітям зорієнтуватися та направити свої дії.
Більшість часу впровадження освітнього процесу має відбуватись індивідуалізовано і полягати у забезпеченні вихователем індивідуальної зони творчого розвитку дитини, що дозволяє їй на кожному етапі створювати освітню продукцію, спираючись на свої індивідуальні якості та здібності. Під час періодів вільної гри дітям необхідно забезпечувати вільний доступ до великої кількості матеріалів, іграшок та обладнання, яке вони можуть використовувати на власний розсуд.
Також необхідно більше уваги приділяти впродовж дня індивідуальним формам взаємодії дітей, стимулювати та мотивувати спілкування дітей одне з одним, допомагати висловлюватися та коментувати свою діяльність, розвивати розумові навички та ініціативи.
Отже, характеристика різних видів діяльності дітей дошкільного віку, які традиційні для українського дошкілля та відображені у вимогах Стандарту, є продуктивними з доведеною ефективністю. Вони спрямовані на досягнення освітніх результатів (компетентностей) з урахуванням вікових особливостей дошкільників, забезпечують неперервність здобуття освіти впродовж життя та реалізують принцип наступності між дошкільною освітою та Новою українською школою.
Усі рекомендації і висновки з питань проведення навчально-пізнавальної діяльності зводяться до інтеграції різних видів діяльності та зміни форм організації дітей у малих підгрупах та індивідуально.
Педагог залишається центральною фігурою, що забезпечує якість освіти в дошкільному закладі.
Професійна підготовка педагогічних працівників до роботи з дітьми дошкільного віку передбачає не тільки формування відповідних знань, а, головне, формування особистісних якостей, які демонструють пластичність і мобільність професійних дій, здатність до збільшення різних варіантів запитань, які забезпечують активність дітей. Важливо формувати у педагогів ЗДО нові навички та цінності, які стосуватимуться переходу від фронтальних форм роботи педагогічних працівників з дітьми до можливості вільного вибору дітьми видів діяльності, залучення спеціалістів до діяльності дітей в осередках групи чи на прогулянкових майданчиках для спокійного і невимушеного плину дитячого життя. Це спрямовує зусилля педагогічних працівників на формування відповідних професійних компетентностей, які затверджено у професійних стандартах, та визначають вимоги щодо підвищення рівня підготовки фахівців для освітнього сектору «Дошкільна освіта» в закладах вищої освіти з підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників через збагачення досвіду організації різних видів навчально-пізнавальної діяльності з дітьми в малих групах та індивідуально. Вони демонструють сформованість у педагогів особистісної мобільності, оперативності, креативності у виборі форм та методів роботи залежно від ситуативних освітніх завдань.
Щодо реалізації освітнього процесу в ЗДО з використанням дистанційної форми здобуття освіти.
В умовах сьогодення організація освітнього процесу повинна відбуватися з урахуванням безпекової ситуації за допомогою очної, дистанційної або змішаної форми роботи.
У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі слід звернути особливу увагу на такі аспекти:
  • організація навчання педагогічних працівників щодо дистанційної роботи з дітьми та надання їм методичної підтримки;
  • забезпечення педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;
  • організація психолого-педагогічної підтримки та супровід усіх учасників освітнього процесу;
  • систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку.
Бажано використовувати синхронне і асинхронне навчання.
Синхронне навчання – це процес, коли відбувається онлайн-заняття, а асинхронне – коли вихователь записує відеозаняття або записує, наприклад, мотиваційне відео і передає його батькам для самостійного опрацювання дітьми. Якщо дитина не може самостійно опрацювати наданий матеріал, то батьки опрацьовують його разом із дитиною.
В умовах запровадження дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічних працівників. Тобто перша робота має здійснюватися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми.
Особливу увагу треба звернути на організацію дистанційної освіти дітей з особливими освітніми потребами (далі – діти з ООП).
Рекомендуємо здійснити перехід від прямої моделі надання освітніх послуг до тренерську: вихователь переважно консультує батьків дитини з ООП щодо того, як її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою тощо.
Педагог безпосередньо не має контакту з дитиною з ООП, але через батьків може продовжити її розвиток та освіту.
Рекомендуємо використовувати у роботі матеріали, розміщенні на сайті МОН:
Щодо організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
В умовах воєнного стану значна кількість дітей з ООП була тимчасово переміщена до інших регіонів України. Наразі в жодному куточку України внаслідок збройної агресії РФ діти з ООП не почуваються в безпеці через відсутність належних умов для здобуття освіти. Також, збільшилося навантаження на батьків і заклади, які частково виконують функцію прихистку для внутрішньо переміщених осіб.
З метою забезпечення права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану Кабінетом Міністрів України було внесено низку змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. Листом МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами» надано роз’яснення про зазначені вище зміни, з урахуванням яких має здійснюватися організація освіти дітей з ООП у новому навчальному році.
Крім того, про нові умови організації освітнього процесу для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних групах, у період воєнного стану викладено у Методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період.
Однак, зважаючи на значну кількість звернень, що надходять до Міністерства освіти і науки України, необхідно акцентувати увагу на окремих моментах. Зокрема, відповідно до пункту 2 Порядку організації діяльності інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 (далі – Порядок), на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) дитини з ООП та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданого інклюзивно-ресурсним центром (далі – ІРЦ), керівник ЗДО утворює інклюзивну групу та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого ІРЦ.
Рівні надання підтримки в освітньому процесі дітям з ООП в ЗДО, критерії їх визначення та умови їх забезпечення встановлюються відповідно до додатка 2 до Порядку. Рівні підтримки залежать від потреби дитини, а не від її порушення/ розладу/діагнозу.
Звертаємо увагу, що визначення рівня підтримки фахівцями ІРЦ, зазначеного у висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, здійснюється для всіх осіб, які проходять таку оцінку.
Водночас надання підтримки відповідно до визначеного рівня відбувається тільки тоді, коли особа з ООП здобуває освіту в інклюзивній групі закладу дошкільної освіти.
Дітям дошкільного віку, у яких під час навчання в ЗДО виявлено труднощі (їх помітив вихователь, вони незначні і закладу вистачить власних зусиль для їх подолання), за рішенням закладу може надаватись підтримка першого рівня. Для цього, за письмовою заявою батьків або інших законних представників дитини, керівник закладу створює команду психолого-педагогічного супроводу, яка визначає обсяг такої підтримки.
Якщо ж зусиль ЗДО буде недостатньо і дитині потрібна буде спеціальна допомога, заклад рекомендує батькам звернутись до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (пункт 6 Порядку).
Також пунктом 6 Порядку передбачено, що на підставі рішення команди психолого-педагогічного супроводу, зафіксованого у протоколі про потребу підтримки першого рівня, складається індивідуальна програма розвитку.
Вивчення наявних компетенцій у здобувачів дошкільної освіти, що реалізується на рівні закладу освіти, здійснюється командою психолого-педагогічного супроводу та передбачає аналіз здатності особи навчатися, її поведінку в колективі, спостереження за психоемоційним станом дитини та проявами девіантної поведінки.
Перший рівень підтримки – це перший крок до інклюзивного навчання. Діти, яким надається підтримка першого рівня не являються такими, що перебувають на інклюзивному навчанні (додаткове фінансування не передбачається, інклюзивна група не створюється).
У випадках же з ІІ по V рівнів підтримки завжди створюється інклюзивна група і забезпечуються певні умови інклюзивного навчання.
На допомогу фахівцям ІРЦ, керівникам та педагогічним працівникам ЗДО, МОН та Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України за підтримки Представництва ЮНІСЕФ в Україні розроблено Методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та дошкільного віку (лист МОН від 08.06.22 № 4/1196-22), у яких прописано:
  • алгоритм визначення категорій освітніх труднощів у дітей з ООП раннього й дошкільного віку та порядок забезпечення їх підтримки в закладі дошкільної освіти;
  • маркери для визначення освітніх труднощів (рівнів) у дітей раннього віку (2-3 років) та дошкільного віку (3-6 років);
  • опитувальник для визначення І рівня підтримки здобувача дошкільної освіти;
  • діагностичний мінімум для визначення рівнів підтримки у дітей раннього віку (2-3 років) та дошкільного віку (3-6 років);
  • картки досягнень дошкільників та інші матеріали, які стануть у нагоді не лише педагогічним працівникам, але й батькам.
Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу дітей з ООП забезпечує асистент вихователя, посадові обов’язки якого визначаються його посадовою інструкцією, що затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства. Фінансування (відповідно до додатку 1 Порядку), починаючи з другого рівня, передбачає оплату послуг асистента вихователя.
Звертаємо увагу на недопущення примусового звільнення асистентів вихователів, скорочення їх посад. Неприпустимим є здійснення тиску на батьків дітей з ООП та відмова в організації інклюзивного навчання, примушування їх змінити заклад освіти, форму чи вид здобуття освіти.
Нагадуємо, що відповідно до пункту другого статті 55 Закону України «Про освіту» батьки (інші законні представники) дитини можуть обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти.
Відповідно до пункту 9 Порядку за рекомендаціями ІРЦ та письмовою заявою одного з батьків або іншого законного представника дитини ЗДО забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з ООП.
Допуск асистента дитини до ЗДО здійснюється відповідно до наказу МОН від 17.11.2021 № 1236 «Про затвердження Умов допуску асистента учня (дитини) до освітнього процесу для виконання його функцій та вимог до нього», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2022 року за №73/37409.
Щодо зарахування дітей до спеціальної групи/закладу дошкільної освіти, то необхідно зазначити, що відповідно до пункту 32 Положення про інклюзивно-ресурсний центр (далі – Положення про ІРЦ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545, у разі встановлення фахівцями ІРЦ наявності в особи особливих освітніх потреб висновок про комплексну оцінку розвитку особи є підставою для зарахування до спеціальних груп (з урахуванням особливостей розвитку особи).
Звертаємо увагу, що під час організації освітнього процесу в спеціальній групі/закладі не враховуються рівні підтримки, передбачені для організації інклюзивного навчання.
Окрім того, змінами до пункту 34 Положення про ІРЦ розширено перелік підстав для проведення повторної комплексної оцінки, зокрема:
  • за ініціативи батьків (інших законних представників) особи з особливими освітніми потребами;
  • за ініціативи особи, що подавала заяву відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» з метою проведення моніторингу розвитку особи, але не частіше ніж раз на рік;
  • рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами закладу освіти або фахівців інклюзивно-ресурсних центрів з метою проведення моніторингу розвитку особи (за згодою батьків).
Положенням про ІРЦ передбачено розширення переліку осіб, які можуть подавати заяву до ІРЦ на проведення комплексної оцінки, в тому числі повторної, отримувати висновок про комплексну оцінку, звертатися та отримувати консультації фахівців ІРЦ, а саме додалися особи, які визначені частиною четвертою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Особливо вразливими до страшних подій, що відбуваються в Україні внаслідок збройної агресії РФ, є діти з порушеннями інтелектуального розвитку.
Слід пам’ятати, що такі діти мають обмежені можливості пізнавальної діяльності, тому не можуть швидко та правильно реагувати та обробляти інформацію з навколишнього середовища. Через це важливо надавати таким дітям необхідну підтримку та допомогу, враховуючи максимально їхні інтелектуальні можливості, щоб мінімізувати у них наслідки психологічної травми.
На сайті Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України розміщено пам’ятки рекомендаційного характеру для підтримки та екстреної допомоги дітям з ООП, які містять певний алгоритм дій при стресі чи інших нервово-психічних розладах у дітей.
Щодо атестації педагогічних кадрів.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про дошкільну освіту» (далі – Закон), педагогічний працівник закладу дошкільної освіти – особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну освіту за відповідною спеціальністю та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов'язки.
Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (далі – Типове положення), передбачає можливість присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам, які не мають відповідної педагогічної освіти, але мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.
Зокрема, така можливість визначена пунктами 3.26 та 4.10 Типового положення, при цьому, обов’язковою умовою має бути наявність у педагогічного працівника іншої повної вищої освіти та проходження курсів підвищення кваліфікації на посаді, яку займає працівник.
Зважаючи на зміни у Законі, якими скасовано обов’язкову відповідну педагогічну освіту для педагогічних працівників ЗДО, вихователь, який має вищу освіту зі ступенем спеціаліст, магістр, може атестуватися із встановленням кваліфікаційних категорій.
Пунктом 4.7 Типового положення передбачено, що присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно, крім випадків, зазначених у пункті 4.8.
Педагогічні працівники, які не мають повної вищої освіти, й працюють на посадах педагогічних працівників, після отримання відповідної повної вищої освіти атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох років; «спеціаліст першої категорії» – не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» – не менше восьми років.
Критерієм для присвоєння кваліфікаційних категорій є відповідність працівника вимогам, встановленим пунктами 4.3-4.6 Типового положення.
Відповідно до пунктів 5.3-5.4 Типового положення педагогічне звання «старший вихователь» може присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.
Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання «вихователь-методист» (для музичних керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних навчальних закладів), «старший вихователь», якщо стаж їх педагогічної діяльності становить не менш як 8 років та якщо вони мають найвищий тарифний розряд.
Згідно з пунктом 1.9. Типового положення педагог має право на проходження позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії, що може проводитися не раніш, як через два роки після присвоєння попередньої (наприклад, педагог пройшов атестацію у 2021 році, то писати заяву повинен до 10 жовтня 2022 з атестацією у березні – квітні 2023 року).
Відповідно до пункту 3.27 Типового положення за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації. Керівник закладу має право прийняти на посаду вихователя ЗДО працівника з вищою педагогічною освітою та зберегти йому присвоєну раніше кваліфікаційну категорію (тарифний розряд).
Звертаємо увагу, що адміністрація ЗДО повинна бути зацікавлена у підвищенні фахової майстерності педагогічних працівників та їх успішному проходженню атестації.
Застерігаємо щодо неправомірних дій керівників закладів про вимогу здобуття педагогом другої вищої педагогічної освіти (відповідної) та вчинення перешкод для підвищення кваліфікаційної категорії та присвоєння педагогічного звання.
Щодо діяльності центрів професійного розвитку педагогічних працівників.
Основним завданням діяльності центрів професійного розвитку педагогічних працівників (далі – ЦПРПП) є передусім сприяння професійному розвитку, психологічна підтримка й консультування педагогічних працівників.
Рекомендуємо ЦПРПП систематично здійснювати інформаційну та роз’яснювальну роботу, надавати консультаційну допомогу, підтримку щодо планування й розроблення траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників, надавати їм організаційно-методичні послуги у питаннях впровадження провідних технологій в освітній процес, розроблення документів ЗДО, використання інноваційних підходів у просвітницькій діяльності.
Розв’язати найскладніші питання, з якими стикаються педагоги дошкілля, можна завдяки об’єднанню педагогічних працівників для навчання, обміну досвідом і колегіального вибудовування траєкторії професійних дій.
Щодо організації роботи з батьками.
Налагодження комунікації з усіма учасниками освітнього процесу одне з пріоритетних завдань закладу під час дії правового режиму воєнного стану.
Враховуючи вікові особливості дітей дошкільного віку, ключовою передумовою налагодження ефективного та дієвого освітнього процесу є партнерська взаємодія між батьками та педагогічним колективом.
ЗДО за допомогою сайту може організувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу, створити віртуальну бібліотеку, своєрідний банк освітніх ресурсів, постійно оновлювати і поповнювати інформаційне наповнення сайту, використовувати ресурси онлайн-освіти, забезпечити залучення тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм з дошкільної освіти.
Оскільки форма організації освітнього процесу у ЗДО залежить від безпекової ситуації у кожному регіоні, комунікація має здійснюватися з урахуванням локації дітей (удома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої або внутрішньої міграції, у закладі дошкільної освіти, з батьками, вихователями, опікунами, волонтерами тощо) і орієнтуватися на виконання різних завдань, як-от:
  • інформування сімей, що евакуйовані з небезпечних територій і можуть долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання;
  • надання інформації щодо можливості використання приватних освітніх платформ із безкоштовним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу;
  • сприяння тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в ЗДО в зарубіжних країнах на період воєнних дій, організація індивідуальних консультацій із фахівцями (практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами та ін.);
  • психологічний супровід дітей та їхніх батьків у кризовому стані (в умовах евакуації, під час перебування у бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, під час перетину кордону тощо).
Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма задіяними в освітньому процесі, рекомендовано обрати оптимальні для виконання кожного конкретного завдання канали комунікації.
У складних умовах корисними можуть бути сервіси та інструменти комунікації в онлайн-режимі, а саме:
  • розміщення на сайті ЗДО рекомендацій для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку;
  • створення спільнот із батьками, вихователями, психологами, тощо в соціальних мережах Viber, Telegram, WhatsAppта з використанням електронних платформ Zoom, GoogleMeet, GoogleClassroom, Microsoft Teams з метою надання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг тощо.
Щодо особливостей організації харчування в ЗДО.
Організація харчування у ЗДО здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (із змінами) з дотриманням норм харчування, вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремих показників якості харчових продуктів.
Засновник та директор ЗДО можуть вибрати найефективнішу модель організації харчування: постачальником харчових продуктів та/або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг), або приготування їжі власними силами закладу.
У ЗДО кейтеринг застосовується в разі відсутності харчоблоку, а також, як виняток.
Організація кейтерингу допускається на час проведення ремонтних робіт (реконструкції, капітального ремонту тощо) харчоблоку закладу та ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоці такого закладу.
Дозволяється перебування дітей у ЗДО без організації харчування упродовж терміну до чотирьох годин.
При цьому, радимо забезпечити кількаденний запас продуктів тривалого зберігання. Також необхідно подбати про запас продуктів для дітей з особливими дієтичними потребами.
Рекомендований перелік: свіжі фрукти; сушені фрукти, ягоди; хлібці; борошняні кулінарні вироби, печиво з вмістом цукрів не більше 5 грамів на 100 грамів печива; пастеризовані соки; пастеризоване молоко; молоко безлактозне або рослинні напої; батончики: білкові, злакові, фруктові; чай.
Кроки безпеки: не використовуйте продукти, у якості яких сумніваєтеся (пам’ятайте: за відсутності електропостачання продукти, що зберігаються за низьких температур у холодильнику, можуть стати небезпечними); зберігайте їжу в закритих контейнерах; тримайте в чистоті посуд для приготування та споживання їжі; не споживайте їжу, яка була забруднена, а також ту, що перебувала за кімнатної температури протягом двох годин або більше, має незвичний запах, колір або текстуру; використовуйте кип’ячену або бутильовану питну воду.
детальніше..
Методичні рекомендації по організації освітнього процесу у період воєнного часу Методична робота Додаток 1 до листа МОН від __.04.2022 №
Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану розроблені для працівників сфери дошкільної освіти.
     Введення в Україні воєнного стану позначається на всіх сферах людського життя. Особливих змін зазнає освітня галузь, зокрема дошкільна. Чимало закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) не працюють, деякі — приймають тимчасово переміщених осіб, організовують освітній процес дистанційно, консультують батьків тощо. Є заклади, які працюють у звичному режимі. В умовах воєнного стану зазнала змін й організація роботи з кадрами, зокрема підвищення кваліфікації, інформаційна та методична підтримка педагогів. Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те, що усі ми маємо працювати заради наших дітей. Робота кожного наразі надзвичайно важлива. У стані війни діти дошкільного віку належать до найвразливішої категорії населення. Перебуваючи в небезпеці, в тривалому стресовому стані, дитина позбавлена нормальних умов для розвитку та освіти. Через відчуття тривоги, напруги, страху, невизначеності ускладнюється процес повноцінної соціалізації дитини. Діти, які вимушені бути переміщеними із зони активних бойових дій, стикаються з проблемою соціальної адаптації, перебуваючи в нових соціальних умовах. Методичні рекомендації містять чотири розділи. У першому розділі подано інформацію про організацію освітнього процесу в закладах дошкільної освіти під час дії правового режиму воєнного стану (очний, дистанційний, змішаний). Із другого розділу можна дізнатися про організацію освітнього процесу на всіх рівнях освіти. Третій розділ містить рекомендації щодо участі інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівників, вихователів та батьків у забезпеченні якості дошкільної освіти в умовах війни. У четвертому розділі систематизовано корисні покликання для педагогів, батьків щодо роботи з дітьми дошкільного віку у воєнний час. Відповідь на запитання щодо організаційних аспектів діяльності закладів дошкільної освіти дають такі нормативні документи: Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136- IX; лист МОН № 1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб». Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в 2 умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022. Питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій». Акцентуємо увагу на основних позиціях, які варто враховувати в організації освітнього процесу в закладах освіти у воєнний час. Базовий компонент дошкільної освіти (2021), як стандарт дошкільної освіти, є актуальним у будь-який час. Він утверджує політику держави у галузі дошкільної освіти. Заклади дошкільної освіти мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану. Наскрізними в організації освітнього процесу з дітьми будь-якої вікової групи мають бути такі ідеї та теорії: - ідеї гуманістичної педагогіки, спрямовані на гуманне ставлення до дитини; - теорія природовідповідності, за якою у дитини треба розвивати задатки та здібності, зберігаючи її природу; - ідеї про патріотичне і громадянське виховання, використання казки та гри у гармонійному розвитку особистості; - ідея солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього і дошкільного віку. З-поміж актуальних питань в умовах воєнного стану найважливішими є такі: - організація психологічної, методичної підтримки педагогічних працівників; - підтримка дітей та батьків у складних ситуаціях; - організація освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку; - налагодження зв’язків і підтримка педагогічного партнерства ЗДО з батьками вихованців, представниками територіальних громад; - надання різних видів психолого-педагогічної підтримки дітям, батькам; - здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей, зокрема й з особливими освітніми потребами. Важливим завданням дошкільної освіти є консолідація зусиль влади, закладів освіти, громадськості з метою забезпечення необхідних умов для розвитку, освіти, повноцінної соціалізації дітей і створення безпечного освітнього середовища. Постійний діалог між практиками, науковцями, засновниками ЗДО, представниками громад, державних органів дають змогу оцінити та визначити необхідні заходи в організації діяльності закладів у воєнний час та такі заходи, які будуть спрямовані на відродження дошкільної освіти у повоєнний період. Означені завдання мають реалізовуватися на різних рівнях. На державному рівні цей процес забезпечується своєчасним та миттєвим законотворчим реагуванням на освітні виклики, що постають в умовах воєнного стану. Зокрема, 20 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану». Він створює умови для відновлення якісного та безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану. Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам визначає нова стаття 57-1 Закону України «Про освіту». 3 На сайті МОН у вільному доступі зібрано матеріали, з допомогою яких педагоги зможуть підготуватись до роботи, організувати освітній процес у нових умовах - «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Відкрито дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей віком від 3 до 6 років (ЮНІСЕФ разом із МОН України). Всі випуски доступні до перегляду на YouTube-каналах МОН та ЮНІСЕФ і на платформі MEGOGO. Цей проєкт є платформою, на якій батьки та педагоги зможуть знайти розвивальні матеріали у відкритому доступі. Також для використання у роботі є корисними такі матеріали: - поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію; - поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»; - інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»; - хрестоматія для дітей дошкільного віку “Моя країна – Україна” з національно-патріотичного виховання. Матеріали для дітей дошкільного віку постійно оновлюються та поповнюються на сайті МОН. На регіональному та місцевому рівнях вирішення окреслених питань покладається на засновників ЗДО та місцеві органи управління освіти, що полягають у: - забезпеченні матеріально-технічних умов для надання якісних освітніх послуг; - зарахуванні до ЗДО дітей раннього та дошкільного віку з числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання; - залученні донорів з метою мобілізації фінансових та інших ресурсів із різних джерел для реалізації соціально та освітньо значущих неприбуткових проєктів, що спрямовані на захист дітей під час воєнного стану та у повоєнний час; - налагодженні партнерства з громадськими, неурядовими організаціями щодо надання підтримки вихованцям із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, із числа внутрішньо переміщених осіб, а також дітям, які живуть у місцях, розташованих на лінії зіткнення населених пунктів, пережили та переживають травматичні події різного характеру, як-от: розлука з рідними та близькими; тривале очікування звістки про рідну людину, телефонної розмови, зустрічі з рідною людиною; втрата близьких; ночівля у бомбосховищі під час обстрілів; переселення (переїзд), адаптація до нових умов життя тощо; - організації підвищення кваліфікації та фахової підтримки педагогів з урахуванням сучасних реалій (наприклад з досвіду роботи кафедри дошкільної освіти КЗ «Запорізький обласний інститут ППО» ЗОР): - організація дистанційного навчання педагогів ЗДО на курсах підвищення кваліфікації (далі — КПК) за затвердженим графіком із запланованим початком і реєстрацією та подовженням терміну завершення на період до 31.05.2022, що дає змогу здобувачам освіти у пролонгованому режимі виконати навчальний план з урахуванням реальних подій в професійній діяльності (призупинення освітньої діяльності в ЗДО; влаштування і допомога громадянам із числа внутрішньо переміщених осіб; волонтерська діяльність, тощо) і власному житті (переміщення 4 на безпечну територію і погіршення побутових умов; тимчасова відсутність зв’язку, інтернету тощо); - гнучкий розклад, цілодобовий доступ до освітньої платформи, вільний вибір часу роботи з матеріалами на дистанційному курсі та порядку виконання залікових робіт; - визначення періодів підведення підсумків навчання в групах здобувачів і поступове надання свідоцтва про підвищення кваліфікації тим, хто успішно завершив навчання; - доступність консультування здобувачів викладачами інституту протягом пролонгованого періоду; - створення КПК за освітньою програмою «Педмінімум» для надання освітніх послуг педагогічним працівникам, які не мають фахової освіти, але здійснюють освітню діяльність і замінюють педагогів, які вибули з різних причин; - навчання за освітніми програмами за другою спеціалізацією (фаховий модуль), для роботи за сумісництвом на посаді вихователя і керівника гуртка; - організація постійно-діючого консультаційного пункту з питань надання психологічної допомоги педагогам і батькам у роботі з дітьми щодо особливостей в освітній діяльності і взаємодії в існуючий ситуації та стресовому стані; - створення сторінки на сайті КДО “За мир в Україні” з питань надання допомоги педагогам ( https://mkkdo.jimdofree.com/). На локальному рівні ЗДО мають стати осередками, які дають змогу дітям отримувати не лише знання та практичні вміння для життя, а й психологопедагогічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти. У зв’язку з тим, що в частині регіонів України зберігається загроза для життя та здоров’я мирних мешканців, а в більшості регіонів по кілька разів на день оголошується повітряна тривога, більшість ЗДО тимчасово призупинили освітній процес. Наразі, частково відновлюють роботу заклади, які знаходяться на більш безпечній території. Освітній процес у них здійснюють очно, з використанням дистанційних форм роботи та у змішаному форматі. Першочерговими завданнями ЗДО у воєнний час є: - налагодження ефективної комунікації учасників освітнього процесу; - відновлення освітнього процесу; - зарахування до закладу дітей раннього та дошкільного віку із числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання; - організація освітнього процесу в ЗДО для всіх дітей; - своєчасне надання керівником ЗДО запиту до засновника щодо наявності проблем і можливих шляхів їх вирішення; - створення у ЗДО безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу; - створення умов для підвищення фахового рівня педагогічних працівників щодо організації освітнього процесу за дистанційною та змішаною формами організації освітнього процесу й надання педагогічної підтримки дітям раннього та дошкільного віку, у тому числі й з особливими освітніми потребами, їхнім батькам; - здійснення інформаційної підтримки та психологічного супроводу учасників освітнього процесу; - здійснення співпраці з інклюзивними ресурсними центрами (далі - ІРЦ); - застосування інструментів управлінської діяльності для вирішення 5 надзвичайних ситуацій. В умовах війни педагогічні працівники мають бути готовими, спроможними повноцінно надавати освітні, інформаційні, консультаційні послуги сім’ям, які виховують дітей раннього та дошкільного віку. Саме тому питання організації комунікації з учасниками освітнього процесу посідає ключове місце. В умовах військових дій найбільшої актуальності набувають системи комунікації з дітьми, їхніми батьками, сім’ями, педагогами, що дає змогу встановити швидкий обмін інформацією, мобільність зворотного зв’язку. У процесі організації комунікації учасників освітнього процесу, а також з метою покращення адаптації громадян із числа внутрішньо переміщених осіб із зон активних бойових дій працівники ЗДО мають надавати підтримку інформаційну, методичну, консультативну тощо дітям та їхнім сім’ям: - сприяти організації комунікації дітей та їхніх батьків з іншими членами громади; - створювати безпечний соціально-освітній простір; - адаптувати освітній процес в умовах війни з урахуванням ситуацій, що склалися; - добирати форми і методи взаємодії між учасниками освітнього процесу відповідно до конкретної ситуації кожного; - володіти інформацією щодо ресурсного забезпечення освітнього процесу в умовах дистанційної роботи; - володіти навичками організації та проведення онлайн-заходів; - налагоджувати комунікацію з учасниками освітнього процесу в телефонному режимі, через листування електронною поштою тощо. Технологічні аспекти організації комунікації з учасниками освітнього процесу. ЗДО за допомогою сайту може організувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу й створити віртуальну бібліотеку, своєрідний банк освітніх ресурсів, постійно оновлювати й поповнювати інформаційне наповнення сайту, використовувати ресурси онлайн-освіти, забезпечити залучення тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм з дошкільної освіти. Оскільки форма освіти дошкільників залежить від безпекової ситуації у кожному регіоні, комунікація з учасниками освітнього процесу має здійснюватися з урахуванням локації дітей (вдома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої міграції, в умовах внутрішньої міграції, в закладі дошкільної освіти, з батьками, вихователями, опікунами, волонтерами тощо) і орієнтуватися на виконання різних завдань, як-от: забезпечення необхідною інформацією сімей, які евакуйовані з небезпечних територій і можуть долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання, надання інформації щодо використання приватних освітніх платформ із безкоштовним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу, сприяння тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в зарубіжних країнах на період військових дій, організація індивідуальних консультацій із фахівцями (практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами та ін.) з метою підтримки дітей та їхніх батьків у кризовому стані (в умовах евакуації, під 6 час перебування у бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, притулках, при перетинанні кордону тощо). Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма, хто задіяний в освітньому процесі, рекомендовано обрати оптимальні для здійснення кожного конкретного завдання канали комунікації. Основними формами онлайн-комунікацій є: відеоконференція, форум, чат, блог, електронна пошта, анкетування, соціальні мережі. У складних умовах корисними можуть бути сервіси та інструменти комунікації в онлайн-режимі. Ефективними можуть бути розміщені на сайті ЗДО завдання і рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку; створення груп із батьками, вихователями, психологами в соціальних мережах Viber, Telegram, WhatsApp тощо для отримання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг; використання електронних платформ Zoom, GoogleMeet, Google Classroom, Microsoft Teams та ін. Важливо визначитися, через які канали комунікації швидко доходитимуть повідомлення до аудиторії, який канал зможе забезпечити оптимальний зворотний зв’язок, які формати для цих каналів застосувати, які супровідні матеріали (фото, відео, схеми) необхідно попередньо підготувати. У процесі підготовчої роботи дуже важливо спрогнозувати емоції, які будуть відчувати вихованці, їхні батьки, педагоги під час комунікації та скерувати цей процес. Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними і для вихователів, батьків, дітей, і для усіх інших учасників освітнього процесу, систематизовано й узагальнено в четвертому розділі.
 7 Рекомендації керівникам ЗДО, педагогам та батькам щодо забезпечення якості дошкільної освіти в умовах війни
Подаємо рекомендації, що стосуються ключових завдань та кроків їх реалізації, що допоможуть консолідувати зусилля всіх учасників освітнього процесу задля забезпечення необхідних умов для освіти, повноцінної соціалізації дитини й створення безпечного освітнього середовища у воєнний час.
Рекомендації для керівників ЗДО
1. Керуватися положеннями нормативних документів щодо організації діяльності ЗДО, організації освітнього процесу, створення безпечного освітнього середовища у закладі в умовах військових дій. Покликання на нормативні документи, зазначені у цьому документі.
2. За можливості своєчасно видавати внутрішні накази, що регламентують організацію роботи ЗДО в умовах воєнного стану.
 3. Оповіщати учасників освітнього процесу про виникнення надзвичайної ситуації; інформувати про межі поширення, наслідки, способи та методи захисту, а також про дії у зоні можливої надзвичайної ситуації відповідно до алгоритму дій та інструкцій з безпеки життєдіяльності в умовах воєнного стану.
 4. У разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю учасників освітнього процесу у ЗДО вводити в дію плани евакуації учасників освітнього процесу.
 5. Розробляти план заходів консультативної, методичної, організаційнопедагогічної роботи з батьками вихованців у період військовий дій.
6. Надавати інформацію та поширювати інформаційно-освітні матеріали оновленого довідника «У разі надзвичайної ситуації або війни», в якому зібрані поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації.
7. Організовувати зворотний зв’язок з працівниками ЗДО та батьками вихованців через сайту закладу, електронну пошту або інші соціальні мережі, засоби зв’язку.
8. Створювати умови для отримання якісної дошкільної освіти усіма дітьми, які відвідують ЗДО, а саме: проводити освітню, просвітницьку, роз’яснювальну роботу серед педагогів, батьків про важливість організації освітнього процесу у закладі з використанням різних форм організації освітнього процесу; мотивувати педагогів, дітей та їхніх батьків на співпрацю та успіх. У фокусі особливої уваги мають бути діти передшкільного віку (5-6 років) та діти з особливими освітніми потребами.
 9. Надавати освітні послуги із застосуванням різних форм організації освітнього процесу в ситуації, коли ЗДО повністю або частково припиняє діяльність у зв’язку з військовими діями, з використанням дистанційної та змішаної форми організації освітнього процесу. Дистанційна форма освіти – це організація освітнього процесу із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій у зручний для 8 здобувачів освіти спосіб і час. Змішана форма освіти – це поєднання традиційної очної форми освіти з дистанційною.
10. Розміщувати на вебресурсах ЗДО методичні кейси, банк розвивальних ігор та вправ із різних напрямів виховання та розвитку дітей дошкільного віку, відео заняття, описи та алгоритми проведення дослідів та експериментів тощо задля організації пізнавально-дослідницької діяльності дітей, забезпечення їхнього повноцінного розвитку.
11. Створення й підтримка у ЗДО безпечного психологічного, фізичного, безбар’єрного середовища для всіх учасників освітнього процесу. З цією метою можна скористатися матеріалами методичного посібника «Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід», порадника для педагогів ЗДО «Середовище, що належить дітям».
12. Вивчати потреби і запити батьків щодо надання освітніх послуг для подальшого планування індивідуальної освітньої траєкторії дітей дошкільного віку в період війни за допомогою онлайн опитування (усного або письмового). 13. Підтримувати потенціал вихователів та створювати умови для його розвитку з питань організації дистанційної та змішаної форми освітнього процесу, психолого-педагогічного супроводу дітей та їхніх батьків в умовах війни, створення розвивального середовища тощо.
14. Організовувати систематичне навчання для працівників ЗДО з питань організації продуктивної взаємодії з дітьми та їхніми батьками у період війни; формування стресостійкості учасників освітнього процесу в умовах невизначеності; використання варіативних, інноваційних форм роботи з дітьми під час війни тощо.
 15. Створювати умови для педагогів щодо обміну досвідом з реалізації успішних практик організації пізнавально-дослідницької діяльності, виховання та розвитку дітей у процесі дистанційної/змішаної форми комунікації з вихованцями.
Рекомендації для педагогів ЗДО
1. Організовувати освітній процес з урахуванням воєнної ситуації у населеному пункті (очне, змішане, дистанційне).
2. Враховувати особливості дітей дошкільного віку під час організації освітнього процесу в дистанційному форматі. Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин.
3. Перевіряти технічне налаштування, обов'язково звертати увагу на налаштування веб-камери, її необхідно встановити на рівень очей або трохи вище, адже діти повинні бачити очі педагога, важливо дивитися у камеру.
 4. Під час зйомки прагніть до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів. Два п'яти хвилинних відео будуть переглянуті з 9 набагато більшою ймовірністю і корисністю, ніж одне десятихвилинне.
5. Використовуйте режим демонстрації екрану. Простий спосіб створити відеозаняття — це записати показ ваших слайдів. Але не забувайте, що це досить швидкий спосіб втомити дітей, якщо ви не тримаєте екран активним. Слайди повинні бути рухомими. Додайте більше переходів і анімацій, використовуйте курсор миші або режим малювання, щоб виділити, підкреслити щось важливе на слайді.
6. Співпрацювати та організовувати зворотний зв’язок з батьками дітей, через вебсайт закладу, програми Skype, Viber, WhatsApp, Telegram та соціальні мережі з питань стану здоров’я дитини, особливостей навчання, виховання, розвитку дітей при використанні дистанційного та змішаного видів комунікації. Результати зворотного зв’язку сформують основу для планування консультативної та методичної допомоги батькам з різних питань виховання дітей.
7. Інформувати батьків щодо допомоги дітям у подоланні негативних наслідків травмуючих подій та адаптації до нових обставин їхнього життя. Для цього практичні психологи мають вести постійне спостереження за ними, а вихователі — враховувати в освітній роботі дані моніторингу психічного стану дітей, організовувати емоційнопідтримувальну мовленнєву комунікацію, використовувати індивідуально дібраний комплекс технологій психолого-педагогічного супроводу.
8. Формувати бібліотеку онлайн-матеріалів для організації освітнього процесу. Бібліотека може зберігатися у хмарі з подальшим надсиланням доступу усім стейкхолдерам.
9. Використовувати публікації психолого-педагогічного та методичного спрямування, зокрема на сайті МОН “Сучасне дошкілля під крилами захисту” у Telegram-каналі «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny.
10. Проводити роботу з батьками щодо психологічного супроводу дитини у воєнний час, надавати консультативну підтримку щодо допомоги дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій.
11. Залучати дітей до самостійного виготовлення поробок, малюнків, будь-яких проєктів, адже швидке усвідомлення результату підвищує відчуття спокою і сили.
12. Спостерігати за поведінкою дитини. У разі регресивного стану (відкатування в поведінці та реакціях до більш раннього віку) доречними будуть тілесні ігри та вправи.
13. Організовувати педагогічний супровід дітей дошкільного віку, дітей з особливими освітніми потребами та їхніх батьків щодо формування навичок безпечної поведінки, стресостійкості, збереження фізичного, психологічного, емоційного здоров’я із застосуванням освітнього процесу у дистанційному та змішаному форматі. Необхідними умовами якісної інклюзивної освіти, зокрема в умовах дистанційної взаємодії є: - створення інклюзивного освітнього простору, яке відповідало б 10 потребам і можливостям кожної дитини та забезпечувало належні умови для здобуття освіти в дистанційних умовах (здійснюється через застосування низки ІКТ, веб і хмарних технологій, адаптації або модифікації тощо з дотриманням таких складових, як: фізичне (загальний дизайн кімнати з урахуванням осередків діяльності, матеріалів, меблів та ін.), соціальне (охоплює взаємодію, яка відбувається в групі між однолітками, педагогами та членами сім’ї) та часове середовище (сукупність, послідовність та тривалість процедур та заходів, що відбуваються у ЗДО протягом дня). Для дітей, чиї особливі освітні потреби не вдається задовольнити через технології універсального дизайну в умовах дистанційної освіти, здійснюється відповідна адаптація та / або модифікація змісту, процесу, результатів навчання та онлайн середовища, відповідно до індивідуальної програми розвитку дитини та поточної ситуації щодо факторів середовища; - проєктування освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами може здійснюватися з урахуванням рекомендацій, що подані у пораднику для педагогів ЗДО «Середовище, що належить дітям» ; - надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг; - забезпечення партнерства вихователя й асистента вихователя (складання графіку роботи; підбір базових інструментів та платформ для створення комунікативного простору; планування освітнього процесу та режимних моментів, підготовка, адаптації, наповнення освітнього середовища, зокрема й онлайн; присутність під час онлайн-занять, у тому числі й з метою здійснення спостережень та фіксування результатів у журналі спостережень (форма ведення — довільна, визначається в ЗДО) для вивчення взаємодії, проявів індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та задоволення потреб дітей групи; участь у розробленні та наповненні індивідуальної програми розвитку, у тому числі у підготовці інформації для учасників засідання команди психолого-педагогічного супроводу за результатами спостереження за дитиною з особливими освітніми потребами); - здійснення моніторингу виконання індивідуальної програми розвитку та задоволення особливих освітніх потреб дітей в умовах дистанційної освіти: синхронне спостереження за процесом виконання дитиною завдання, рівнем самостійності та труднощами, які в неї виникають, участь батьків та ін. Такі фрагменти надаються за попередньою погодженістю між батьками та педагогами. Забороняється поширення та демонстрування фрагментів іншим особам без дозволу батьків. 7. Підвищувати власний фаховий рівень з оволодіння цифровими інструментами для забезпечення якості дошкільної освіти відповідно до суспільних викликів. Зокрема, за допомогою реєстрації і проходження різних онлайн-курсів на платформах суб’єктів підвищення кваліфікації. 8. Вивчати та поширювати досвід педагогів, зокрема з інших країн щодо організації роботи з дітьми дошкільного віку під час військових дій.
11 Рекомендації для батьків вихованців
1. Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО щодо організації освітнього процесу дітей дошкільного віку в дистанційному форматі в умовах війни.
2. Підтримувати зв’язок з вихователями щодо місця перебування та стану здоров’я дитини.
3. Відстежувати негативні наслідки пережитих психотравмуючих подій. Вони можуть проявлятися не одразу, тому дорослі, вихователі та батьки, мають постійно стежити за психоемоційним станом дітей, їхнім самопочуттям, виявляти хвилювання, тривоги. Необхідно звертати увагу на збудливість, тривожність, агресивність, заглиблення в себе. Також слід уважно стежити за здоров’ям дітей, зокрема сном, апетитом, настроєм, частотністю вередування, наріканнями на головний біль тощо. Такі показники загального стану здоров’я дітей переважно є об’єктивними показниками втоми, перевантаження, хвилювання, страхів та проявами наслідків психотравми.
4. Пам’ятати, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу з дитиною є запорукою її успішного подальшого майбутнього. Для дітей надзвичайно важливо відчувати повну емоційну присутність батьків. З цією метою можна послуговуватися матеріалами, які розміщені на платформі розвитку дошкільнят НУМО, а також на сайті МОН «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Допомагати дитині, якщо в неї щось не виходить, підтримувати її, бути терплячими. Пам’ятати, що педагоги завжди готові до співпраці з питань виховання, розвитку дитини і надання необхідної професійної допомоги, не зволікати й звертатися до них за порадами та рекомендаціями.
 5. Дотримуватися режиму дня, звичних ритуалів, що допоможе дитині встановити зв’язок не лише з минулим, а взагалі з життям та безпекою.
6. Сприяти формуванню у дітей навичок безпечної поведінки, використовуючи рекомендовані онлайн матеріали та відео, підготовлені МОН, ДУ «Український інститут розвитку освіти», ЮНІСЕФ. ШАНОВНІ КОЛЕГИ! ДЯКУЄМО кожному з вас, що робите максимум задля ПЕРЕМОГИ: приймаєте внутрішньоперемішених осіб, займаєтеся волонтерством, допомагаєте тим, хто цього найбільше потребує, працюєте в тилу. ПЕРЕМОГА вже БЛИЗЬКО. БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ. ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
     Нормативно-правова база в умовах воєнного стану в Україні
1. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
2. Лист МОН № 1/3370-22 від 06.03.2022 «Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання».
3. Лист МОН № 1/3454-22 від 15.03.2022 «Про перенесення атестації педагогічних працівників у 2022 році».
4. Лист МОН №1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб»
5. Лист МОН №1/3593-22 від 22.03.2022 «Про здійснення публічних закупівель та обслуговування в органах Казначейства в умовах воєнного стану».
6. Лист МОН №1/3556-22 від 19.03.2022 «Закладам освіти, установам, які вимушені змінити місце розташування у зв’язку з проведенням в місцях їх розташування бойових дій або тимчасовою окупацією території України, необхідно перейти на обслуговування до органів казначейства за новою адресою розташування».
7. Лист МОН № 1/3737-22 від 29.03. 2022 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні». 8. Лист МОН №1/9-766 від 12.12.2019 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками»
Матеріали для педагогів та батьків щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку
1. Як заспокоїти дітей під час війни https://mon.gov.ua/ua/news/monzapuskaye-informacijnu-kampaniyu-pro-te-yak-zaspokoyiti-ditej-pid-chas-vijni.
2. Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті https://www.youtube.com/watch?v=VpJXr3UXCvo.
3. Як говорити з дитиною, якщо батько чи мати захищає країну HTTPS://MON.GOV.UA/UA/PSIHOLOGICHNA-TURBOTA-VID-SVITLANI-ROJZ/YAKSHOBATKO-CHI-MATI-ZAHISHAYE-KRAYINU.
4. Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною https://www.youtube.com/watch?v=8ml9RPFun7s.
 5. Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен України» https://eo.gov.ua/fizychna-bezpeka-ditey-pid-chas-viyny-pravylapovedinky-v-evakuatsii-na-okupovanykh-terytoriiakh-i-v-zoni-boyovykhdiy/2022/03/19/.
6. Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових дій https://www.unicef.org/ukraine/stories/safety-backpacks-and-ways-to-reducestress. 7. Поради, як підтримати дитину в дорозі від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-support-a-child-on-the-road.
8. Рекомендації для населення під час воєнного стану https://phc.org.ua/news/rekomendacii-dlya-naselennya-pid-chas-voennogo-stanu. 9. Як поводитися на блокпостах з перекладом на жестову мову https://www.youtube.com/watch?v=-YPGsjyjqQI.
10. Ресурси позитивного батьківства від ЮНІСЕФ «П’ять мов у спілкуванні з дитиною» https://www.unicef.org/ukraine/documents/five-lovelanguages-in-communication-with-child.
11. Підтримка батьків та дітей під час війни https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions. 12. Психологічна допомога для дітей Психологічна турбота від Світлани Ройз - YouTube.
13. Як надавати першу психологічну допомогу https://moz.gov.ua/article/news/rekomendacii-z-psihologichnoi-dopomogi.
14. Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/7-tips-for-parents.
 15. Як допомагати дітям у замкненому просторі http://www.barabooka.com.ua/yak-dopomagati-dityam-u-zamknenomu-prostori/ 16. Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги сім’ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували у зоні збройного конфлікту https://dszn-zoda.gov.ua/node/495.
17. Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в адаптації https://www.youtube.com/watch?v=UXnS_T5JD5s&list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TT yevxZkdfxAQXodS&index=8. 18. «Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій.https://tellme.com.ua/
19. Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради чернівецької психологині.https://shpalta.media/2022/03/02/yak-govoriti-provijnu-ta-povitryanu-trivogu-z-ditmi-poradi-cherniveckoi-psixologini/
20. Як швидко заснути, коли ви тривожні і вам важко розслабитися https://phc.org.ua/news/yak-shvidko-zasnuti-koli-vi-trivozhni-i-vam-vazhkorozslabitisya.
21. Як перевірити правдивість джерела інформації https://www.pedrada.com.ua/article/3025-yak-perevriti-pravdivst-djerela-nformats. 22. Перелік матеріалів для дошкілля «Сучасне дошкілля під крилами захисту».HTTPS://MON.GOV.UA/UA/OSVITA/DOSHKILNA-OSVITA/SUCHASNEDOSHKILLYA-PID-KRILAMI-ZAHISTU/PEDAGOGAM-ZAKLADIV-DOSHKILNOYI-OSVITI.
23. Платформа розвитку дошкільнят “НУМО” Навички для дошкільнят.https://numo.mon.gov.ua/.
24. Онлайн-садок НУМО – спільний проєкт ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки України. Розвивальні відеозаняття для дітей 3-6 років 14 https://www.youtube.com/playlist?list=PLJ231j4oXT7GY_u4kkhrKIpVJLyS2WL g.
 25. Онлайн-медіаресурс, присвячений освіті та вихованню дітей в Україні https://osvitoria.media/. Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними для вихователів, батьків, дітей і для інших учасників освітнього процесу
26. Вебінар «Як підвищити ефективність дистанційної роботи». https://www.youtube.com/watch?v=MbFvVyacZOE.
27. Моя країна – Україна: хрестоматія для дошкільнят з національнопатріотичного виховання / автори і укладачі – Н. Гавриш, О. Косенчук. – Харків: Ранок, 2022. – 96 с.
28. Збірка абеток, казок, приказок, цікавинок, дитячих ігор тощо http://abetka.ukrlife.org/
29. Серія з 10 онлайн зустрічей, які розроблені командою The LEGO Foundation. https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/suchasne-doshkillyapid-krilami-zahistu/pedagogam-zakladiv-doshkilnoyi-osviti/lego-igrovi-onlajnvzayemodiyi-dlya-doshkilnyat.
30. Онлайн платформа для розвитку дітей (інтерактивні вправи, цікаві завдання) https://learning.ua/#google_vignette.
31. Платформа «Розвиток дитини». Практичні завдання для всебічного розвитку дітей https://childdevelop.com.ua/.
 32. Радіо хвиля авторських казок українською мовою для дітей.https://kazky.suspilne.media/list.php.
33. Мультики, книги, казки, що допоможуть відволікти дітей під час перебування в укритті https://dytyna.blog/multyky-knygy-kazky-shhodopomozhut-vidvolikty-ditej-pid-chas-perebuvannya-v-ukrytti/.
34. Безкоштовні розмальовки на тему «Правила гігієни» https://mamabook.com.ua/bezkoshtovni-rozmalyovku-gigiena-10/.
35. Мультфільм «Небезпечні знахідки». https://www.youtube.com/watch?v=gx7XHXAL2_g.
36. Аудіоказки для малят https://oll.tv/uk/kids_audio-tales.
37. «Війна очима дітей», конкурс дитячих малюнків. https://vseosvita.ua/no-war.
38. Мультфільм «Про мінну безпеку: Лісовий скарб» ЮНІСЕФ https://www.youtube.com/watch?v=V5JZWI8TrEY.
39. Поради від захисника України: МОН розробило інформаційний комікс для дітей у воєнний стан https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vidzahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan.
40. Аудіоказки українською https://audiokazky.in.ua/.
41. Ігри для зняття стресу у дітей https://dytyna.blog/igry-dlya-znyattyastresu-u-ditej/.  
42. «Дерево казок» — читати та слухати казки (аудіо) різних народів.https://derevo-kazok.org/audio-tales/.
43. Журнал для дошкільнят і молодших школярів «Джміль» ( цікаві бесіди, вірші, приказки, оповідки, нетрадиційні техніки образотворчості, досліди в домашніх умовах, комікси, електронні додатки тощо) https://jmil.com.ua/2022-44. Кращі казки з усього світу для читання дітям дорослими, добірка аудіо казок.http://kazkar.info/.
45. Казки для дітей українською мовою.https://onlyart.org.ua/children/kazky/?fbclid=IwAR2yXzQTyfuUTtCw7nn TTQYVAj2g4T42oRwfe6i8NactHTqRDh-8_tc1KK8.
46. Український дитячий портал: авторські вірші, лічилки, веселі історії, анекдоти, загадки, прислів’я https://sonyashnik.com/.
 47. Національна освітня інтернет-платформа https://vseosvita.ua/.
детальніше..
Методичні рекомендації по організації освітнього процесу у період воєнного часу Методична робота
  • Рекомендації для педагогів ЗДО щодо забезпечення якості освіти в умовах війни
1. Організовувати освітній процес з урахуванням воєнної ситуації у населеному пункті (очне, змішане, дистанційне).
2. Враховувати особливості дітей дошкільного віку під час організації освітнього процесу в дистанційному форматі. Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин.
3. Перевіряти технічне налаштування, обов'язково звертати увагу на налаштування веб-камери, її необхідно встановити на рівень очей або трохи вище, адже діти повинні бачити очі педагога, важливо дивитися у камеру.
4. Під час зйомки прагніть до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів. Два п'яти хвилинних відео будуть переглянуті з 9 набагато більшою ймовірністю і корисністю, ніж одне десятихвилинне.
5. Використовуйте режим демонстрації екрану. Простий спосіб створити відеозаняття — це записати показ ваших слайдів. Але не забувайте, що це досить швидкий спосіб втомити дітей, якщо ви не тримаєте екран активним. Слайди повинні бути рухомими. Додайте більше переходів і анімацій, використовуйте курсор миші або режим малювання, щоб виділити, підкреслити щось важливе на слайді.
6. Співпрацювати та організовувати зворотний зв’язок з батьками дітей, через вебсайт закладу, програми Skype, Viber, WhatsApp, Telegram та соціальні мережі з питань стану здоров’я дитини, особливостей навчання, виховання, розвитку дітей при використанні дистанційного та змішаного видів комунікації. Результати зворотного зв’язку сформують основу для планування консультативної та методичної допомоги батькам з різних питань виховання дітей.
7. Інформувати батьків щодо допомоги дітям у подоланні негативних наслідків травмуючих подій та адаптації до нових обставин їхнього життя. Для цього практичні психологи мають вести постійне спостереження за ними, а вихователі — враховувати в освітній роботі дані моніторингу психічного стану дітей, організовувати емоційнопідтримувальну мовленнєву комунікацію, використовувати індивідуально дібраний комплекс технологій психолого-педагогічного супроводу.
8. Формувати бібліотеку онлайн-матеріалів для організації освітнього процесу. Бібліотека може зберігатися у хмарі з подальшим надсиланням доступу усім стейкхолдерам.
9. Використовувати публікації психолого-педагогічного та методичного спрямування, зокрема на сайті МОН “Сучасне дошкілля під крилами захисту” у Telegram-каналі «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny .
10. Проводити роботу з батьками щодо психологічного супроводу дитини у воєнний час, надавати консультативну підтримку щодо допомоги дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій.
11. Залучати дітей до самостійного виготовлення поробок, малюнків, будь-яких проєктів, адже швидке усвідомлення результату підвищує відчуття спокою і сили.
12. Спостерігати за поведінкою дитини. У разі регресивного стану (відкатування в поведінці та реакціях до більш раннього віку) доречними будуть тілесні ігри та вправи.
13. Організовувати педагогічний супровід дітей дошкільного віку, дітей з особливими освітніми потребами та їхніх батьків щодо формування навичок безпечної поведінки, стресостійкості, збереження фізичного, психологічного, емоційного здоров’я із застосуванням освітнього процесу у дистанційному та змішаному форматі.
Необхідними умовами якісної інклюзивної освіти, зокрема в умовах дистанційної взаємодії є:
- створення інклюзивного освітнього простору, яке відповідало б 10 потребам і можливостям кожної дитини та забезпечувало належні умови для здобуття освіти в дистанційних умовах (здійснюється через застосування низки ІКТ, веб і хмарних технологій, адаптації або модифікації тощо з дотриманням таких складових, як: фізичне (загальний дизайн кімнати з урахуванням осередків діяльності, матеріалів, меблів та ін.), соціальне (охоплює взаємодію, яка відбувається в групі між однолітками, педагогами та членами сім’ї) та часове середовище (сукупність, послідовність та тривалість процедур та заходів, що відбуваються у ЗДО протягом дня). Для дітей, чиї особливі освітні потреби не вдається задовольнити через технології універсального дизайну в умовах дистанційної освіти, здійснюється відповідна адаптація та / або модифікація змісту, процесу, результатів навчання та онлайн середовища, відповідно до індивідуальної програми розвитку дитини та поточної ситуації щодо факторів середовища;
- проєктування освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами може здійснюватися з урахуванням рекомендацій, що подані у пораднику для педагогів ЗДО «Середовище, що належить дітям» ;
- надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;
- забезпечення партнерства вихователя й асистента вихователя (складання графіку роботи; підбір базових інструментів та платформ для створення комунікативного простору; планування освітнього процесу та режимних моментів, підготовка, адаптації, наповнення освітнього середовища, зокрема й онлайн; присутність під час онлайн-занять, у тому числі й з метою здійснення спостережень та фіксування результатів у журналі спостережень (форма ведення — довільна, визначається в ЗДО) для вивчення взаємодії, проявів індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та задоволення потреб дітей групи; участь у розробленні та наповненні індивідуальної програми розвитку, у тому числі у підготовці інформації для учасників засідання команди психолого-педагогічного супроводу за результатами спостереження за дитиною з особливими освітніми потребами);
- здійснення моніторингу виконання індивідуальної програми розвитку та задоволення особливих освітніх потреб дітей в умовах дистанційної освіти: синхронне спостереження за процесом виконання дитиною завдання, рівнем самостійності та труднощами, які в неї виникають, участь батьків та ін. Такі фрагменти надаються за попередньою погодженістю між батьками та педагогами. Забороняється поширення та демонстрування фрагментів іншим особам без дозволу батьків.
14. Підвищувати власний фаховий рівень з оволодіння цифровими інструментами для забезпечення якості дошкільної освіти відповідно до суспільних викликів. Зокрема, за допомогою реєстрації і проходження різних онлайн-курсів на платформах суб’єктів підвищення кваліфікації.
15. Вивчати та поширювати досвід педагогів, зокрема з інших країн щодо організації роботи з дітьми дошкільного віку під час військових дій
 
детальніше..
Педагогічна рада"Формування природничої компетенції дошкільника засобами проектних технологій та експериментально-дослідницької діяльності». Методична робота
    25 березня в ДНЗ «Ластівка» була проведена педагогічна рада з теми «Формування природничої компетенції дошкільника засобами проектних технологій та експериментально-дослідницької діяльності».
 
    Педрада пройшла у цікавій формі та вирішувалися наступні питання:
  1. Про пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми дошкільного віку.
  2. Про виховання екологічної культури дошкільників, засобами  ТРВЗ.
  3. Про аналіз стану роботи з екологічного виховання та організації пошуково-дослідницької діяльності з дошкільниками.
  4. Брей-ринг «Підвищення екологічної компетентності педагогів».
     Навчити помічати красу довкілля, гармонійно жити з природою та раціонально використовувати її багатства - ось пріоритетні завдання екологічного виховання дошкільників. Чітко усвідомивши в дошкільному дитинстві відповідальність за природу як живий організм, у майбутньому дитина відчуватиме невід'ємну потребу діяти заради збереження та відновлення її багатства.
      Педагоги мали можливість не тільки поділитись власним досвідом роботи, а й познайомились з ефективними методами і приоймами роботи з екологічного виховання.
 
       Кожний учасник заходу брав активну участь у проведенні     педагогічної ради.
 
детальніше..
Колективний перегляд занять до теми Організація занять з екологічного виховання через пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми Методична робота
   Проблема екології є однією з найактуальнішою проблемою сьогодення для кожного жителя нашої планети. Майбутнє людства знаходиться у прямій залежності від екологічної культури особистості. Тому одним із найважливіших завдань, які стоять перед педагогами є формування екологічної культури особистості. Від виховання у дітей культури спілкування із природою формування в них відповідальності та активності щодо її збереження у майбутньому, буде залежати здоров’я та життєдіяльність людства. Немає сумніву в тому, що екологічне виховання треба розпочинати вже в ранньому дитинстві. Саме в цей період дитина вперше знайомиться з природним оточенням. Дошкільний заклад є першою ланкою системи безперервної екологічної освіти.
   16 – 17 лютого 2021 року в   ДНЗ «Ластівка» проводився колективний перегляд занять на тему: «Організація занять з екологічного виховання через пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми».
   Відкриті покази пройшли у всіх вікових групах. Відповідно до вимог програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», педагогічні працівники сприяли формуванню у дітей уявлень:
  • про природу планети Земля;
  • про природнє середовище;
  • про розмаїття явищ природи;
  • причинно-наслідкові зв’язки в природі;
  • про взаємозалежність природніх умов, світу рослин, тварин, людської діяльності, як позитивного або негативного чинника впливу на природу.
   Заняття були проведені на належному рівні. Дітям було цікаво, вони були активні, показали гарні знання, які отримали з початку навчального року.
                                          
                         
детальніше..
Педагогічна рада «Формування математичної компетенції дошкільників шляхом використання сучасного дидактичного матеріалу» Методична робота
Проблема логіко-математичного розвитку дітей на сучасному етапі дошкільного дитинства набуває все більшого значення. Це пояснюється позитивним впливом цього процесу на розвиток психічних функцій дитини, вирішення загальних завдань усебічного гармонійного розвитку особистості в дитячому віці. Сформоване логіко-математичне мислення допомагає сучасній дитині аналізувати різноманітні процеси, приймати рішення не лише згідно з чітко розробленими алгоритмами, але й коригувати власні дії у змінних умовах життя. Тому недарма 2020 - 2021 рік є роком математичної освіти в Україні.
 
Відповідно до  річного  плану роботи дошкільного навчального закладу на 2020-2021 навчальний рік заплановано та проведено 17.12.2020 року педагогічну раду на тему: «Формування математичної компетенції дошкільників шляхом використання сучасного дидактичного матеріалу» з метою підвищення поінформованості педагогів щодо формування сенсорно- пізнавальної та логіко - математичної компетенції у дітей раннього та дошкільного віку відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти, створення атмосфери взаємодії та взаєморозуміння.


                    
 
детальніше..
Педагогічна рада "Соціально особистісний розвиток дошкільників" Методична робота
04 грудня в дошкільному закладі «Ластівка» була проведена педагогічна рада на тему «Соціально особистісний розвиток дошкільників» з метою вивчення змісту та структури нової редакції БКДО з освітньої лінії «Дитина в соціумі» та планування освітньої діяльності у відповідності до сучасних вимог.
 Щоб закріпити знання педагогів про зміст та завдання соціально-особистісного розвитку дошкільників вихователь-методист провела тренінгове заняття за змістом Базового компонента освітньої лінії «Дитина в соціумі». Така форма проведення спонукала педагогів діяти у напрямі позитивних змін з чітким баченням поставленої мети та способів її досягнення. Була створена атмосфера підтримки і порозуміння у педагогічному колективі, що розвиває стратегічне, корпоративне, інноваційне мислення педагогів.

         
                                     
                                                                                                                                                
                                                                                                                         
детальніше..
1 2 3 4 5