Заклад дошкільної освіти (ясла-садок)
Охтирської міської ради в Сумській області

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

                                                                                  

        Основна будівля нашого закладу збудована у 1898 році.  Належала вона відомій в Охтирці  сім'ї купців Курило. У 20-ті роки минулого століття у цій будівлі розмістився дитячий будинок. З 1945 року працював «Будинок піонерів». У післявоєнні роки місто швидко розбдовувалося і виникла потреба у відкритті дитячих садочків. Тож у  1960 році рішенням виконкому Охтирської міської ради дитячий садок №3 урочисто відчинив свої двері для 80  малюків. У пристосованому приміщенні розміщено було 4 групи - ясельна, молодша, середня та старша. А через три роки у лютому 1963 він отримав назву "Ластівка".
    Першою завідуючою призначена Іщенко Віра Григорівна. Колишній фронтовик, вона по-материнськи чуйна, вимоглива, психологічно тонко підходила да підбору кадрів.
    З 1974 по 1978 рік заклад очолила молода, енергійна Олондарь Надія Данилівна. За цей час дитячий садок підключено до міської системи опалення, добудовано музично-спортивну залу та методичний кабінет, доріжки вкрилися асфальтом. 
    Багато зусиль, наполегливої праці, творчого натхнення доклала Шейко Любов Іванівна, чиє ім’я з любов’ю вписане в  історію нашого садочка з 1979 по 2001 рік. Саме Любов Іванівна зібрала професійний, творчий, дружній колектив,  який так полюбила  малеча та їхні батьки. У 1986 році добудовано приміщення для ще однієї групи.
      Турботливі працівники дитячого садка зробили, здавалось, неможливе – перетворили кожну групу на казку, адже садочок знаходиться у пристосованому приміщенні. Колектив закладу приклав максимум зусиль, щоб життя дошкільнят було насичене цікавим змістом для забезпечення якості навчально-виховної роботи, радісного перебування дітей у садку.
    З 2001 року по 2009 рік колектив дошкільного навчального закладу «Ластівка» очолювала Сергієнко Тетяна Іванівна. Під її керівництвом колектив закладу здобув чимало перемог у міських конкурсах, приймав активну участь у методичних заходах міста, а також їх організації. Слід відзначити, що у 2004 році було проведено атестаційну експертизу закладу. За її наслідками дошкільний навчальний заклад отримав високий рівень надання освітніх послуг. Вдале планування адміністративно-господарської діяльності дошкільного закладу: дотримання трудового законодавства, збереження матеріально-технічної бази закладу, забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних норм, правил техніки безпеки, безпечної життєдіяльності дітей дозволило створити оптимальні умови для роботи колективу й виховання дітей.
    З 2009 по 2012 рік колектив дошкільного навчального закладу «Ластівка» очолювала Горобець Олена Володимирівна, яка працювала в  закладі з 1994 року на посаді вихователя та з 2005 на посаді вихователя-методиста. За цей період покращилась матеріальна база закладу, осучаснено ігрові осередки, створено повноцінне предметно-ігрове середовище. Адже основна мета працівників садка – через красу, що оточує вихованців у закладі, виховувати внутрішню красу душі, красу вчинків і почуттів, бажання цінувати, любити, берегти та примножувати одвічні цінності.
      З вересня  2012 року закладом керує директор Гончаренко Марина Віталіївна. З 2010 по цей час навчально-виховним процесом  опікується  вихователь-методист Кулініч Людмила Іванівна.
     Незважаючи на невелику площу садочка, у ньому створено гарні умови для  дітей: затишні, естетично оформленні групи,  сучасні меблі, дійове предметно-розвивальне середовище та найголовніше довірлива, тепла атмосфера. Завдяки цьому діти швидко адаптуються до нового оточення, розвиваються як особистість. Понад  1 500 випускників вилетіло з ластівчиного гнізда. Вихованці перших десятиліть  давно стали дорослими і водять в дитячий садок своїх малюків, а дехто й онуків. Ми пишаємося тим, що виплекали гарних людей, справжніх громадян країни.