Б Е З П Е К А В А Ш О Ї Д И Т И Н И
Формування у кожного вихованця активної життєвої позиції щодо власного життя та власної безпеки, озброєння його знаннями та навичками безпечної поведінки вдома, на вулиці, у дитячому садку тощо, збереження та зміцнення здоров»я, формування здорового способу життя дошкільнят – одне з найактуальніших завдань роботи педагогічного колективу дошкільного навчального закладу
Формування відповідального ставлення до власної безпеки має відбуватися на всіх етапах життя людини, а розпочинати його варто з раннього дитинства. Дорослі (педагоги, батьки) основну свою місію здебільшого вбачають у тому, щоб захищати та оберігати дитину, але дуже важливо – підготувати її саму до реального життя, насиченого різними подіями, зустрічами, ситуаціями, подекуди небезпечними. Тобто навчити дитину безпечно поводитись самостійно у довкіллі (предметному, природному, соціальному).
Дошкільний вік характеризується зростанням рухової активності, фізичних можливостей дитини, підвищенням допитливості, прагненням до самостійності. За відсутності життєвого досвіду це нерідко може призводити до виникнення травмонебезпечних ситуацій. У Законі України «Про дошкільну освіту» продекларовано: дитина має право на безпечні та нешкідливі для здоров»я умови утримання. Тож захистити дитину від можливих небезпек і навчити безпечно взаємодіяти з довкіллям - одне з провідних державних завдань, визначених у головному документі дошкільної освіти - Базовому компоненті.
Тож охорона та зміцнення здоров»я, безпека дітей є головною стратегією, пріоритетом у роботі дошкільного закладу. Тільки завдяки спільним зусиллям педагогів, психологів, медиків, батьків у справі охорони життя і збереження здоров»я дошкільнят можна не тільки захистити їх від небезпеки, а й закласти основи безпечної поведінки, підгодувати до подальшого шкільного, більш самостійного життя.
ПАМ'ЯТКИ ІЗ ПИТАНЬ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Профілактики травматизмусеред дітей дошкільного віку
І. Електробезпека
1. Не залишати дітей з увімкненими електроприладами (праска, телевізор,
настільна лампа, електрообігрівач, магнітофон, комп'ютер тощо).
2.Не дозволяти дітям вмикати та вимикати електроприлади.
3. На розетки поставити заглушки.
4. Не вмикати в одну розетку більше ніж два електроприлади.
5. Не прикрашати новорічну ялинку одночасно електрогірляндами і «дощиком» із фольги: це може призвести до короткого замикання і пожежі.
ІІ. Безпека користування газовими приладами
1. Не залишати дітей наодинці з увімкненими газовими приладами.
2. Не дозволяти дітям торкатись до газових приладів, вмикати та вимикати їх.
3. Не обігрівати приміщення за допомогою газової плити: це може призвести до отруєння продуктами згоряння. Найбільш чутливими до отрути є діти.
III.Пожежна безпека
1.Джерела вогню (сірники, запальнички та ін.) потрібно зберігати у недоступному для дітей місці.
2. Легкозаймисті речовини (спирт; рідини, що містять спирт; лаки; фарби; розчинники; бензин; олію та ін.) потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
3. Під час відпочинку на природі не потрібно розпалювати і дозволяти це робити дітям.
4. Не дозволяти дітям користуватись відкритим вогнем.
5. За потреби спалювання сміття робити за відсутності дітей.
6. Не курити в присутності дітей і не залишати недопалки.
IV.Безпека в побуті
1. Загальні вимоги
1.1. Навчити дитину безпечних ігор. Не дозволяти проводити ігри, пов'язані зі схованками в шафах та інших предметах, що зачиняються, за занавісками та з пересуванням у темряві.
1.2. Якщо дитина має окрему кімнату, то всі її речі мають знаходитись на висоті піднятої руки. Слід стежити, щоб у дитини не було потреби діставати щось зі стільця чи табуретки. Над ліжком не повинні висіти ніякі предмети.
1.3. Лампи в електроприладах повинні бути повністю закриті плафонами.
1.4. Гострі, ріжучі, колючі і крихкі предмети повинні знаходитись, у недоступному для дітей місці.
1.5. Особливу увагу потрібно звернути на зберігання ліків. Лаки повинні зберігатися зачиненій шафі.
1.6. Іграшки не повинні бути небезпечними для дитини (лазерні іграшки, кулькові та водяні пістолети). Якщо іграшка розбираєгься, то її складові частини за розмірами повинні бути такими, що не вміщаються в рот, ніс, вухо. Перевірте іграшки щодо можливості розбивання (осколки можуть поранити дитину).
1.7. Із сумісними іграми з дітьми не використовуйте петарди.
2.Безпека на кухні
2.1. Столові прибори для дитини повинні бути такими, що не б'ються.
2.2. Обідній стіл та стілець повинні бути дібрані відповідно до росту дитини.
2.3. Над обіднім столом не повинні висіти полиці або окремі предмети кухонного обладнання.
2.4.Усі спеції, як сипкі так і рідкі, повинні зберігатись у недоступному для дитини місці.
2.5. Якщо виникла потреба користуватися виделкою і ножем, то їжу дитині повинні порізати дорослі.
2.6. Краї чашок та склянок не повинні мати тріщин і щербинок.
2.7. На плиті ручки сковорідок і носик чайника потрібно повернути до стіни.
2.8. Гарячу їжу необхідно розливати лише на столі, а не переносити тарілки з нею від плити до столу..
2.9. У присутності дитини бажано користуватися конфорками другого ряду.
2.10. Якщо дитина не дістає до крана з водою, то вона може користуватися змоченим рушником.
2.11. Двері кухні з боку коридору повинні закриватися на гачок, розміщений у третій частині зверху.
3. Безпека у ванній кімнаті
3.1. Для дитини слід мати дитячі миючі засоби. Миючі засоби, якими користуються дорослі, є шкідливими для дитини і повинні зберігатись в недоступному для місці.
3.2. Підлогу потрібно покривати не слизьким килимком.
3.3. Двері ванної кімнати повинні закриватись на гачок чи засув, розміщений у третій частині, зверху.
3.4. Не можна залишати дітей наодинці під час купання.
4. Безпека на балконі
4.1. Не можна залишати дітей на балконі.
4.2. Не можна дозволяти дітям проводити рухливі ігри на балконі
4.3. На балконі потрібно закрити щілини, через які можуть випадати дитячі іграшки.
4.4. У присутності дітей не можна нахилятися із балкона.
4.5. Балкон повинен закриватись із кімнати на гачок чи засув, розміщений у третій частині зверху.
5. Попередження травматизму під час відпочинку
5.1. Не залишайте дітей без нагляду.
5.2. Перевірте обладнання дитячого майданчика, щоб запевнитися у відсутності чинників, що можуть спричинити травмування. Особливо уважно обстежте пісок: у ньому можуть міститися скло та гострі металеві предмети.
5.3. Огляньте територію навколо будинку і перевірте наявність відкритих підвалів, каналізаційний люків, ям, електрощитів, недобудованих об'єктів, стоянок автотранспорту тощо.
V. Безпека дорожнього руху
1. Виконуйте правила дорожнього руху.
2. Проаналізуйте місце проживання на предмет оцінку інтенсивності дорожнього руху.
3. Дозволяйте старшим дітям самостійно переходити дорогу за повної відсутності руху: автотранспорту або велосипедистів.
4. Пам'ятайте, отруйні гази машин — небезпечні для дітей.
Що покласти у екстрену валізу?
Екстрена валіза – це міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події, будь то землетрус, повінь, пожежа, загострена криміногенна обстановка, епіцентр військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з «підвалом» (нижнім клапаном).
Що покласти у екстрену валізку
- копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. Також візьміть кілька фотографій рідних і близьких;
- кредитні картки та готівку;
- дублікати ключів від будинку і машини;
- карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і зустрічі в умовленому місці зустрічі вашої родини;
- невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні та елементи живлення до нього;
- ліхтарик і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничка, свічки;
- водонепроникні компас і годинник;
- багатофункціональний інструмент, що включає лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;
- ніж, сокира, сигнальні засоби – свисток, фальшфеєр і т.д.;
- декілька пакетів для сміття об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;
- рулон широкого скотчу;
- упаковка презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;
- шнур синтетичний 4-5 мм, близько 20 м;
- блокнот і олівець;
- нитки та голки;
- аптечка першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), імодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів;
- одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в'язана шапочка, рукавички, шарф, зручне, надійне взуття;
- міні-палатка, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
- засоби гігієни: зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, рушник, туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
- приналежності для дітей;
- посуд (краще металевий): казанок, фляга, ложка, кружка;
- запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається, наприклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце – крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
- запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).
Перелік речей може коригуватися відповідно до індивідуальних потреб людини. Загальна вага екстреної валізи не повинна перевищувати 50 кілограмів.
Алгоритм дій при сигналі «Повітряна тривога»
І. Щоб почути сигнал «Повітряна тривога» необхідно встановити на телефоні
застосунок "Повітряна тривога"
1) Встановити на телефоні застосунок "Повітряна тривога".
Щоб отримувати сповіщення:
1. Встановіть застосунок через Google Play Market або AppStore.
2. Надайте йому дозвіл надсилати сповіщення та важливі попередження.
3. Виберіть область, у межах якої хочете отримувати сповіщення.
4. Відстежуйте початок та кінець повітряної тривоги.
2) Встановити на телефоні застосунок "Київ цифровий".
Щоб отримувати сповіщення:
1. Встановіть застосунок через Google Play Market або AppStore.
2. У профілі – в налаштуваннях сповіщення надайте дозвіл надсилати сповіщення та важливі попередження.
3. Відстежуйте початок та кінець повітряної тривоги.
Сигнал передається також через систему оповіщення (сирени), регіональне радіо та телебачення.
У крайніх випадках або місцях, куди не дістають сирени, сигнали тривоги можуть передавати дзвони на церквах.
ІІ. Якщо почули сигнал оповіщення (сирени), перебуваючи на робочому місці:
1. Виконати заходи, передбачені на цей випадок Інструкцією № 4 для посадових осіб з цивільного захисту та дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом МОН від 01.02.2018 № 94, діяти за вказівками керівництва;
2. Вимкнути у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію;
3. Швидко, без паніки пройти до захисної споруди (споруди подвійного призначення як метрополітен або підземний паркінг, сховище, протирадіаційне укриття, найпростіше
2 укриття або підвальне приміщення) зайняти місце у захисній споруді та виконувати вимоги старшого (коменданта).
Перебуваючи у громадському місці, потрібно вислухати вказівки адміністрації
громадського місця та діяти відповідно до них (йти в зазначені сховища або укриття).
ІІІ. Якщо почули сигнал оповіщення (сирени), перебуваючи вдома:
1. Ввімкнути телевізор чи радіоприймач і уважно прослухати інформацію про
характер тривоги;
2. За можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч;
3. Швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з
внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено:
прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номери телефонів батьків;
4. Закрити вікна, вимкнути усі електричні та нагрівальні прилади, перекрити газ, загасити печі, вимкнути світло (автоматичну коробку, рубильник тощо);
5. Взяти «тривожну валізу» (індивідуальні засоби захисту, запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар) та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди чи укриття.
У разі відсутності в радіусі 500 м від вашого будинку захисної споруди
використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком.
Якщо ви не почули сигнал та у вас немає можливості швидко перейти у сховище, перейдіть до більш безпечного місця в квартирі: подалі від вікон, у коридор – під несучі стіні, або ванну (але закрийте рушником дзеркало).
Ні в якому разі не можна після сигналу «Повітряна тривога» залишатися в
будинках, особливо на верхніх поверхах. Чому? – читайте
тут: https://www.facebook.com/oleksandr.polishchuk/posts/7834281316597926.
У хвилини небезпеки кожному необхідно мобілізувати себе, бути зосередженим та уважним, діяти максимально швидко.
Після завершення небезпеки штаб дає команду про відміну повітряної тривоги, після неї можна виходити з укриття та повертатися до звичних справ.
ІV. Підписатися на офіційні джерела інформації.
Читайте та довіряйте тільки офіційній інформації. Росія працює зокрема на
інформаційному фронті.
Публікуємо перелік офіційних державних каналів для отримання інформації.
Офіс Президента України https://www.facebook.com/president.gov.ua
3
Генеральний штаб Збройних сил України https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua
Кабінет Міністрів України https://www.facebook.com/KabminUA
Міністерство освіти і науки України https://www.facebook.com/UAMON/ або
https://t.me/UAmonogram або https://mon.gov.ua/ua
Міністерство оборони України https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA
Міністерство внутрішніх справ https://www.facebook.com/mvs.gov.ua
Національна поліція України https://www.facebook.com/UA.National.Police
Державна служба надзвичайних ситуацій
(ДСНС) https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA
Державна прикордонна служба України https://www.facebook.com/DPSUkraine
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної
безпеки https://www.facebook.com/StratcomCentreUA
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації
України https://www.facebook.com/dsszzi
Сухопутні війська ЗС України https://www.facebook.com/UkrainianLandForces
Військово-морські сили ЗСУ https://www.facebook.com/navy.mil.gov.ua
Територіальна оборона ЗСУ https://www.facebook.com/TerritorialDefenseForces
Щодо руху транспорту та роботи інфраструктурної галузі
Міністерство інфраструктури України https://t.me/miUkraune
Укрзалізниця https://t.me/UkrzalInfo
Украерорух https://t.me/uksatse_official
Укравтодор https://www.facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua
Міжнародний аеропорт «Бориспіль» https://www.facebook.com/airportboryspil/
Адміністрація морських портів України https://www.facebook.com/uspa.gov.ua
Міжнародний аеропорт «Львів» https://www.facebook.com/lvivinternationalairport/
Державна служба України з безпеки на транспорті
(ДСБТ) https://www.facebook.com/DSBT.UA
Обережно! Вибухонебезпечні предмети та речовини!
Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.
Фахівці цивільного захисту рекомендують обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів належать:
• вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
- бойові частки ракет;
- авіаційні бомби;
- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди;
- ракети (освітлювальні, сигнальні);
- гранати;
- димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
- приносити предмет додому.
Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!
Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;
2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);
3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;
4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».
У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
Отож:
- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
Поради від ПАТРОНА - https://www.youtube.com/watch?v=kQk5K957xNw
Життя і здоров`я дітей — найважливіша цінність
Загальновідомо: дитинство — унікальний період у житті людини, адже саме в цей час формується її здоров’я, відбувається становлення особистості. Досвід дитинства багато в чому визначає доросле життя людини.
Дитина, її життя і здоров’я — найвища цінність держави. Тож захистити її від можливих небезпек і навчити безпечно взаємодіяти з довкіллям (предметним ,природним та соцільним ) — одне з провідних завдань, визначених у головному документі дошкільної освіти — Базовому компоненті.
Так, саме дошкільний навчальний заклад:
- створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання;
- формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки;
- сприяє збереженню та зміцненню здоров’я, розумовому, психічному й фізичному розвитку дітей.
Щоб забезпечити гармонійний розвиток людини, потрібно з дошкільного віку формувати у дітей усвідомлення цінності свого життя і здоров’я, бережного ставлення до власного здоров’я, вироблення стереотипів безпечної поведінки в довкіллі. Адже, проблема навчання дітей правил особистої безпеки потребує уваги з боку дорослих: педагогів і батьків. Слушні та вчасні поради дорослих повинні допомогти дитині зберегти своє життя, зміцнити здоров’я, усвідомити, що грати можна не скрізь і що деякі заборони та правила – не примхи дорослих, а життєва необхідність.
Головна мета – формування в кожної дитини активної життєвої позиції щодо власного життя та власної безпеки, формування здорового способу життя, накопичення ними знань та навичок безпечної поведінки вдома, на вулиці, у дошкільному навчальному закладі, в природі тощо.
Основні напрямки роботи педагогічного колективу
з формування знань дітей з безпеки життєдіяльності
(взаємодія з довкіллям: предметним ,природним та соцільним )
- створення належних умов для безпечної життєдіяльності;
- формування елементарної життєвої компетенції з питань безпеки;
- виховання основ безпечної поведінки у дітей;
- культура безпеки дорослих, відповідальне ставлення до життя та здоров’я малят.
Діти дошкільного віку повинні мати певний рівень знань правил безпеки життєдіяльності у наступних напрямках:
Максимального ефекту можна досягти лише тоді, якщо в діяльності педагогічного та батьківського колективів буде відпрацьовано єдину стратегічну лінію спрямовану на формування у дітей знань правил безпеки життєдіяльності. Реалізація всіх завдань з даної проблеми у ДНЗ можлива лише через комплексну, цілеспрямовану роботу шляхом організації та проведення різних форм роботи з дітьми ( з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей), які сприятимуть усвідомленню цінності власного життя, бережному ставленню до здоров’я, виробленню стереотипів безпечної поведінки в довкіллі.
Етапи освітньої роботи
з формування в дошкільнят навичок безпечної поведінки
- Підготовчий етап. Полягає в отриманні та частковому узагальненні вражень про небезпеку, що може чатувати на дітей у довкіллі. Доречні такі форми і методи роботи, як екскурсія, цільова прогулянка, спостереження, читання художніх творів, розглядання ілюстрацій, перегляд відеофільмів, мультфільмів тощо.
- Основний етап. Робота з формування певної системи уявлень та вироблення навичок безпечної поведінки. На цьому етапі доцільно застосовувати різні види ігор з елементами безпеки життєдіяльності, бесіди, складання описових та творчих розповідей дітьми, розучування комплексів загальнорозвивальних вправ, віршів, виконання трудових доручень тощо.
- Практичний етап. На цьому етапі діти мають застосовувати набуті знання та вміння на практиці. Доречним буде використання таких форм і методів роботи, як розв’язання проблемних ситуацій, творчих завдань, пошуково-дослідницька діяльність, проведення свят, розваг, змагань, конкурсів тощо.
Форми роботи з дітьми з безпеки життєдіяльності
- Спостереження
- Бесіди пізнавального та узагальнюючого змісту
- Заняття
- Різні види ігор
- Екскурсії
- Спортивні свята та тематичні розваги
- Запис радіопередач
- Виставки (продуктивна діяльність)
Вся педагогічна робота з вихованцями закладу щодо підвищення рівня знань правил безпеки життєдіяльності та ефективного формування у них навичок безпечної поведінки здійснюється з урахуванням
основних загально – дидактичних принципів:
- Гуманізації, що вимагає врахування можливостей,особливостей та потреб дитини ;
- науковості й доступності , який полягає в засвоєнні дитиною реальних знань,які правильно відображають дійсність і не суперечать науковому розумінню понять, явищ; у навчанні дітей треба йти від простого до складного ,від невідомого до відомого ;
- позитивної мотивації навчання, що полягає в створенні позитивного емоційного клімату, гуманних стосунків педагога і дітей в процесі навчання, атмосфери ділового співробітництва;
- наочності навчання, що виражає «золоте правило» дидактики сформульоване Я.А.Коменським: якщо можливо,то одночасно залучати декілька відчуттів дитини;
- систематичності і послідовності, що забезпечується раціональним планування ,визначенням кількості пізнавального матеріалу різного змісту і встановлення логічної послідовності у поданні його дітям;
- індивідуального підходу, з врахуванням індивідуальних і вікових особливостей кожної дитини та диференціації завдань у процесі навчальної діяльності з врахуванням рівня розвитку дитини;
- практичної цілеспрямованості та важливих спеціальних принципів:
- забезпечення гігієни і нормальної роботи всіх органів та психофізіологічних процесів організму дітей;
- забезпечення взаємозв’язку і взаємозалежності життєдіяльності дитини з довкіллям (предметним, природним, соціальним) і безпосереднім середовищем, у якому вона перебуває, та соціальною ситуацією розвитку як єдиною і неповторною для дошкільного дитинства системою взаємин між дитиною та середовищем;
- раціональна організація життя та діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі;
- захист здоров’я, життєдіяльності дитини як у дошкільному навчальному закладі, так і в сім’ї;
- своєчасне усунення негативних впливів на життєдіяльність дитини та їх наслідків; надання своєчасної допомоги;
- забезпечення взаємозв’язку дошкільного навчального закладу, сім’ї та громадськості у формуванні безпечної поведінки дітей.
В організації освітньо-виховної роботи з дітьми з питань безпеки життєдіяльності педагогам варто керуватися наступними чинниками:
- робота не повинна обмежуватися лише засвоєнням дітьми норм та правил з безпеки життєдіяльності – дітей необхідно навчати обачності;
- формувати навички орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях ;
дотримання єдиної стратегічної лінії у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів
Пам`ятка батькам
з попередження всіх видів дитячого травматизму
Правила поведінки в надзвичайних ситуаціях основне завдання сім’ї та дошкільного навчального закладу - виховання з раннього дитинства громадянина, який здатний самостійно й свідомо протистояти небезпекам різного характеру, що дозволить йому активно брати участь у суспільному житті, відстоювати основні принципи безпечного життя, діяльності та відпочинку. Діти повинні знати про світ небезпек, який їх оточує, мінімізувати можливий ризик, жити в гармонії з собою та з природою.
ЖИТТЯ ДИТИНИ – ЦЕ НАЙВИЩА ЦІННІСТЬ!
Звертаємося до вас: не залишайте дітей без нагляду, роз’яснюйте їм:
Правила дорожнього руху;
Правила пожежної безпеки;
Правила поводження з електроприладами;
Правила користування ліфтами;
Правила користування газовим приладдям;
Правила поводження з незнайомими та вибухово-небезпечними речовинами;
Правила поводження біля водоймищ;
Правила особистої безпеки та поводження з незнайомими людьми;
Правила санітарії та особистої гігієни;
Правила профілактики отруєнь (особливо грибами та несвіжими продуктами харчування);
Правила поведінки у лісі;
Правила безпечної поведінки при виникненні надзвичайних ситуацій різного характеру.
Пам’ятайте: виховання дітей у сім’ї залежить перш за все від загальної культури батьків! Лише ваша постійна увага й турбота допоможуть дитині уникнути небезпечної ситуації!
Забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку
Життя в умовах великого міста потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку зовнішнього світу.
Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та виконувати наступні правила:
1. Не залишати дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час.
2. Навчати дітей користуватися дверним вічком.
3. Не дозволяти дітям самостійно відчиняти вікна, кватирки.
4. Не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму.
5. Не дозволяти дітям розмовляти з незнайомими людьми на вулиці.
6. Вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104.
7. Забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними.
8. Забороняти грати ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами.
9. Забороняти користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також заходити в ліфт з незнайомими людьми.
10. Вчити звертатися за допомогою до людей, які працюють у правоохоронних органах.
11. Не дозволяти дражнити тварин. Попереджувати зародження у дитини жорстокого відношення до «друзів наших менших».
ПАМ’ЯТКА ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ ДЛЯ ВАС!
Шановні батьки! Прочитайте, будь ласка, її своїм дітям!
1. Знати й виконувати правила дорожнього руху треба завжди.
2. Треба пам'ятати, що тротуар — не місце для ігор.
3. У громадському транспорті всі мають дотримуватися належних правил поведінки.
4. На зупинці не слід стояти близько до проїжджої частини дороги.
5. Треба бути уважним та обережним поблизу водоймищ.
6. Пам'ятайте, сірники — не іграшка.
7. Не підходьте близько до ліній електропередач.
8. Не грайте на будівельних майданчиках.
9. Не відчиняйте дверей квартири або будинку незнайомим людям.
10. Не грайте з бродячими собаками та кішками.
11. Мийте руки після ігор, фізичної праці, відвідування туалету.
12. Завжди мийте руки перед їжою.
13. Дотримуйтесь правил поведінки в громадських місцях.
14. Пам'ятайте, тонкий лід — небезпечний лід.
