Серед багатьох чинників, які впливають на стан здоров'я і працездатності дітей дошкільного віку, руховій діяльності належить особливе місце так, як рухова діяльність - це біологічна потреба організму, від якої залежить фізичний та загальний розвиток дитини.
Рухова активність формує у дітей потребу в здоровому способі життя. Щоб досягти оптимального рухового режиму в нашому дошкільному навчальному закладі створено розвивальне фізкультурне-оздоровче середовище. Для занять на свіжому повітрі об лаштований спортивний майданчик, бігові доріжки, спортивно-ігрове обладнання.
В руховому режимі перше місце займають ранкова гімнастика, рухливі ігри та фізичні вправи на прогулянці, фізкультхвилинки на заняттях. З метою оптимізації рухового режиму впроваджені оздоровчий біг на свіжому повітрі, ходьба по масажерах, гімнастика після денного сну. В основу рухового режиму в закладі покладено принцип індивідуального-диференційного підходу до кожної дитини.
Врахування метеорологічних та погодних умови при організації прогулянок
Проведення фізкультурних занять та прогулянок на свіжому повітрі в зимовий час потребує особливої уваги від вихователя, інструктора по фізкультурі та контролю медичної сестри. Обов'язково потрібно продумувати організацію проведення прогулянок та занять. Перш за все необхідно медичній сестрі звернути увагу в зимовий час на температуру повітря, вологість, швидкість руху повітря. Для цього обов'язково при вході до ДНЗ потрібно розмістити термометр для контролю за температурою повітря на вулиці.
При організації прогулянок у зимовий час керуємось Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів від Наказ МОЗ № 234 від 24.03.16 року. Прогулянки на відкритому повітрі повинні проводитися не рідше 2 разів на день. Оптимальний час перебування на відкритому повітрі від 3,5-4години на день з достатньою руховою активністю, дітей одягаємо в зимові куртки, шуби, комбінезони - 4-5 шарів одягу. При цьому на прогулянках діти граються в ігри з середньою руховою активністю. Основними причинами скорочення тривалості перебування на свіжому повітрі є погіршення самопочуття, порушення стану здоров`я дітей, ускладнення метеоумов. При подальшому знижені температури рухова активність збільшується. Прогулянки на вулиці дозволяється проводити при температурі повітря не нижче -16 °С і швидкості руху повітря понад 7м/сек, тому що несприятливі умови погоди відображаються на загальному стані дитини.
Гігієнічні вимоги до одягу, взуття
Для забезпечення рухового режиму на прогулянці велике значення має правильний підбір одягу та взуття. Одяг має відповідати росту дитини, забезпечувати вільний рух. Тому медичній сестрі слід контролювати, як одягнені діти на прогулянці, чи не перегріваються вони. Нераціонально підібраний одяг погіршує стан дитини, знижує його працездатність. Тому для збереження теплообміну необхідно, щоб одяг був з хлопкових тканин, трикотажних, шерстяних, які добре вбирають вологу.
При проведені контролю за організацією прогулянки взимку звертати увагу на дітей частохворіючих, дітей після переносних захворювань. Їм потрібно займатись в більш теплішому одязі, взуття підбирати відповідно до розміру стопи, щоб не стискало ногу і не погіршувався кровообіг. Після фізкультурного заняття на вулиці чи прогулянки взимку, медсестра або вихователь спостерігає, хто з дітей перегрівся. Обов'язково потрібно розтерти дитину і переодягнути в сухий одяг, звернути увагу на руки (теплі, чи холодні), кому після прогулянки необхідно просушувати одяг чи взуття.
Гігієнічні вимоги до проведення рухливих ігор на прогулянці
В холодну погоду на початку прогулянки дається біг, який збільшує кровообіг і зігріває дітей, але помірний, щоб не було перегріву. Рухливі ігри взимку повинні будуватись на знайомих дітям рухах (біг, ходьба, стрибки), які заставляють працювати всі м'язи, і тим самим зігрівають весь організм.
Дуже важливо в морозну погоду чергувати біг з ходьбою, приділяти увагу естафетам. Діти під час естафет жваві, бадьорі, підстрибують, плескають у долоні.
Важливо правильно на прогулянці чергувати вправи і відпочинок, але під час відпочинку діти не повинні залишатись нерухомими. Здійснюючи спостереження за прогулянкою, медсестра слідкує за вихователями, як здійснюється ними підхід до дітей більш повільних, як стимулюють їх до більшої активності, дають їм завдання, підбадьорюють, дуже рухливих стримують.
Ослабленим дітям потрібно надавати менше навантаження, зменшуючи число повторень вправ, скорочувати їх в рухливій грі, зменшувати час бігу і замінювати його ходьбою. Діти після хвороби і ті, що нещодавно вступили до дошкільного закладу, виходять на прогулянку зі всією групою.
Важливим для зберігання фізичного здоров'я дитини є правильне поновлення фізичної активності після хвороб. Для цього необхідною умовою є дотримання орієнтовних термінів поновлення занять з фізкультури.
Взимку для прогулянки добираються такі рухи, які відповідають кліматичним умовам. Якщо достатньо снігу на прогулянці, то більше уваги потрібно приділяти ходьбі на лижах, їзді на санчатах, грі в сніжки, хокей.
В зимовий час при проведенні прогулянок не рекомендується проводити ігри зі співами, віршами, так як це приводить до вдихання великої кількості холодного повітря і може викликати захворювання верхніх дихальних шляхів. Обов'язково потрібно привчати дітей правильно дихати через ніс.
Структура прогулянки в групі дітей молодшого дошкільного віку взимку:
- Спостереження 5-6 хв
- Ігри з природнім матеріалом
- Ходьба і нешвидкий біг у колоні у великому колі, позначеному зафарбованою водою на снігу
- Гра в сніжки «Хто швидше заліпить коло»
- Катання парами на санчатах (відстань 20м)
- Гра «Знайди свою пару» з нешвидким бігом
- Ходьба
- Відпочинок, самостійні ігри дітей
- Трудові доручення (тривалість 20 хв)
Пам'ятки щодо організації рухового режиму в ДНЗ
1. Створюйте умови для різноманітної рухової активності.
2. Залучайте дітей до активної рухової діяльності на прогулянках.
3. Хваліть не лише дитину, яка легко і швидко виконала вправи, а й ту, яка вирізняється гіршою координацією рухів, має надлишкову вагу, проте виявила старанність, доклала особистих зусиль.
4. Враховуйте, що кожна дитина набуває рухового досвіду в притаманному для неї темпі, в залежності від рівня її рухливості, віку, природних можливостей.
5. Реалізовуйте індивідуальний та диференційований підходи.
6. Добирайте вправи, ігри з урахуванням роботи і відпочинку м'язів.
7. Проводьте чергування вправ з масажем.
8. Пам'ятайте, що діти, які значну частину часу проводять на свіжому повітрі, - енергійні, бадьорі, життєрадісні. В них, зазвичай, добрий апетит і міцний здоровий сон
Перебування дітей у зимовий період на прогулянці дитячого садка є обов’язковим. Взимку планують ходьбу по колоді, снігових валах, метання в ціль та ін., катання на санчатах, лижах та ковзанах. У будь-яку пору року під час прогулянок широко застосовуються рухливі ігри. Якщо дозволяють погодні умови, з метою закріплення та удосконалення навичок в основних рухах, розвитку спритності та швидкості, починаючи з середньої групи, дітям пропонують виконання вправ у певній послідовності, використовуючи смуг «перешкод» (колода, дуги, обруч для пролізання, ходьба по закопаних у землю автомобільних покришках та ін.). Оскільки названі вправи вже вивчалися з дітьми під час занять, то виконання їх на смузі «перешкод» не викликає особливих ускладнень у дітей.
Значне місце на прогулянці відводиться вправам спортивного характеру, які планують залежно від періоду року: взимку - катання на санчатах, ковзання на льодових доріжках; ходьба на лижах. Регулярно впроваджуючи їх під час прогулянок, можна істотно активізувати рухову діяльність дітей, особливо в несприятливих погодних умовах (низька температура, сніг).
Поряд із вправами спортивного характеру, старшим дітям пропонують ігри з елементами спорту: баскетбол, футбол, городки, бадмінтон, настільний теніс та хокей з шайбою без ковзанів (взимку). Навчання вправ спортивного характеру та елементів більшості спортивних ігор проводиться під час занять з фізичної культури, а закріплюються вони в процесі прогулянок.
Важливим моментом у розподілі ігор та вправ під час прогулянок є чергування фізичного навантаження з відпочинком, більш інтенсивних фізичних вправ з менш рухливими.
При проведенні ігор та вправ слід застосовувати різні способи організації дітей. Так, рухливі ігри вихователь проводить зі всією групою. Кожна гра повторюється 3-5 разів. У вправах спортивного характеру беруть участь також всі діти.
Намагаючись збагатити прогулянки рухливими іграми та фізичними вправами, треба пам'ятати, що рухову активність дітей наприкінці її слід знижувати. Тому незалежно від змісту ранкової прогулянки за 10-15 хвилин до її закінчення рухливість дітей обмежується. Цим забезпечується спокійний перехід їх до обіду та денного сну.
Необхідно доцільно розподіляти рухову активність дітей протягом перебування їх у дошкільному закладі. Особливої уваги потребує друга половина дня, коли часто проводяться малорухливі та спокійні види діяльності у дошкільнят. Тому на вечірній прогулянці слід застосувати більш динамічні засоби фізичної культури (основні рухи, вправи спортивного характеру, ігри, естафети).
У керівництві руховою діяльністю дітей під час прогулянки можна виділити два етапи. Спочатку вихователь виясняє у дитини інтереси до ігор та вправ, взаємовідносини з однолітками, виявляє її рухову підготовленість. Для розвитку самостійної діяльності дітей створюються необхідні умови: своєчасна допомога кожній дитині у виборі гри та вправ, фізкультурних посібників. На цьому етапі застосовуються такі методи та прийоми: спільне виконання вправ дитини зі своїми однолітками, пояснення та показ більш складних елементів рухів, заохочення. Основним напрямком у керівництві руховою активністю дітей у процесі самостійної діяльності є збагачення їх різноманітними рухами.
На другому етапі здійснюється більш інтенсивний вплив вихователя на рухову активність дітей. Малорухливі діти залучаються до діяльності, яка сприяє розвитку інтересу до ігор та фізичних вправ. Дуже рухливих та збудливих дітей спрямовують на вправи, які вимагають від них точності рухів (метання в ціль, вправи у рівновазі), вони стримують їх від значної рухливості і сприяють формуванню уваги та стриманості. Індивідуальний підхід до дітей різних вікових груп повинен застосовуватися з урахуванням інтересу дитини до ігор та різних видів фізичних вправ.
Вихователю потрібно добре знати стан здоров'я, фізичний розвиток, рухову підготовленість, особливості поведінки та інші показники індивідуального розвитку дитини. У процесі самостійної рухової діяльності діти в основному самі регулюють фізичне навантаження, змінюючи більш інтенсивні рухи менш інтенсивними і за необхідності роблять паузи. Однак слід спостерігати за станом самопочуття дітей, здійснюючи індивідуальне керівництво їх діяльністю.
Індивідуальна робота повинна також спрямовуватися на активізацію малорухливих дітей, покращання фізичної та рухової підготовленості більш слабких дошкільнят. Враховуючи індивідуальні особливості дітей, вихователь одним з них надає допомогу у виконанні вправ, а іншим нагадує, як їх робити, підбадьорює та оцінює рухові дії. Деяким дітям пропонує відпочити, попереджуючи їх втому та занадто велике перегрівання від рухової діяльності. Особливого підходу потребують діти, рухова активність яких обмежується після перенесених хвороб. Слід порадитися з лікарем, які вправи їм можна виконувати і в яких іграх брати активну участь. Поступово цим дітям пропонують більш інтенсивні рухи та динамічні ігри.
Треба слідкувати, щоб діти частіше вправлялися у тих способах виконання рухів, якими вони володіють гірше. Підтримувати бажання дитини допомагати своїм одноліткам оволодіти важкою для них вправою.
Таким чином, самостійна рухова діяльність має виняткове значення для формування у дитини звички та потреби у систематичному виконанні фізичних вправ і впливає на всебічний її розвиток. Поряд з закріпленням та удосконаленням різних рухових дій у дітей формується почуття колективізму, виховується товариськість, доброзичливість до своїх товаришів, впевненість у своїх силах.