Збагачення словника дітей дошкільного віку

Словниковий запас - це набір слів, яким володіє людина у знайомій їй мові. Словниковий запас, як правило, росте та розвивається з віком, і слугує як практичний і фундаментальний інструмент для спілкування та здобування знань. Словниковий запас визначено як «усі слова, що особа знає та використовує».

Словниковий запас дитини буває активним і пасивним. 

Пасивний словник – це слова, значення яких дитина розуміє, коли чує, але часто їх не вживає. Активний словник складено зі слів, які спадають нам на думку негайно, коли ми маємо використати їх у реченні, коли говоримо. Іншими словами, активний словник – це той, який дитина використовує щодня у повсякденному житті. 

Наприклад, слово гладіолус. Розкладіть перед дитиною квіти або їх зображення і попросіть понюхати гладіолус. Дитина, в пасивному словнику якої є це слово, з легкістю виконає завдання. Дитина, в пасивному словнику якої це слово відсутнє, навіть не зрозуміє вашої вказівки. 

Завдання батьків – розширювати пасивний словник дитини і з часом переводити пасивний словник в активний за допомогою бесід, обговорення, спілкування на тему: «Про все на світі». 

Навіщо поповнювати словниковий запас дитини? Це потрібно робити найперше, щоб розуміти інших людей і правильно тлумачити їхні слова. Іноді ми не завжди повністю розуміємо співрозмовника, бо не розуміємо сенс певних слів. По-друге, розширювати словниковий запас корисно, оскільки це допоможе правильно і точно доносити інформацію, повніше виражати свої думки та вільніше спілкуватись з оточуючими.

Словниковий запас дитини: діагностика

Активний словник дитини поступово збільшується. В 1 рік дитина розуміє, чітко співвідносить з певними предметами та вимовляє близько 10 слів, а до 3 років її словник досягає 100 слів. В 4-5 років дитина вимовляє від 1500 до 2000 слів. Словниковий запас дитини 6-7 років має налічувати від 2000 до 3000 слів.

У мовленні дитини повинні бути представлені всі частини мови: іменники, дієслова, прикметники, прислівники, займенники, числівники, прийменники та сполучники. Звісно, дитині не обов’язково знати, що вона зараз, наприклад, вимовила займенник чи прислівник. Цими поняттями вона оволодіє пізніше. Однак дитина повинна вживати в повсякденному мовленні всі ці частини мови. Також повинні бути присутні й узагальнюючі слова (фрукти, овочі, посуд, меблі, одяг тощо).

Перш ніж поповнювати словниковий запас дитини, спочатку в загальних рисах оцініть цей запас. 

Для дослідження словникового запасу застосовується ряд спеціальних прийомів: називання предметів, знаходження спільних назв, синонімів, антонімів, добір однокореневих слів і т.д., застосування яких має варіюватися в залежності від віку дитини та її мовленнєвих можливостей.

Для початку з’ясуйте, чи достатньо малюк вживає іменників. Запропонуйте дитині, наприклад, назвати якомога більше тварин, яких вона знає (можна показувати дитині картинки із зображенням тварин). Для старших дошкільників можна ускладнити завдання, запропонувавши назвати якомога більше тільки свійських, або тільки диких тварин. Якщо у відповіді ви почуєте лише кішка та собака, то словничок дитини дуже бідний. Запитайте, які ягоди вона знає, яких знає птахів. 

За аналогією слід перевірити також обсяг словника щодо інших частин мови. Оцініть словниковий запас і переходьте до логопедичних ігор та вправ для збагачення словникового запасу.