У жовтні 2021 року був затверджений Професійний стандарт вихователя закладу дошкільної освіти (далі – Профстандарт), який є одним із ключових нормативних документів, що регламентує діяльність працівників цієї професії. Цим нормативом встановлено умови праці та допуску до роботи, затверджені кваліфікаційні вимоги до професійних компетентностей педагогів, які враховуються під час атестації. Як спланувати професійне зростання в умовах війни, дотримуючись стандарту? Як вихователю швидко та продуктивно адаптуватися до постійних змін? Відповіді на ці запитання та багато інших ви зможете отримати на вебінарі Олени Тимчук «Професійна компетентність вихователя ЗДО в контексті воєнного часу», який відбудеться 17.10.2022 о 18.00. 

А щоб допомогти освітянам визначити орієнтири для роботи у міжатестаційний період, ми підготували вибірковий огляд Профстандарту.

Професійний стандарт – це затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій. (ст. 39 Закону України «Про освіту»)

Документи, що надають допуск до роботи за професією

У Профстандарті врегульовано питання про документальне підтвердження освітньої та професійної кваліфікації вихователів та визначено перелік документів, які дають право на допуск до роботи. Згідно з ним у вихователя має бути наявними: 

• документ про освіту, що підтверджує професійну та освітню кваліфікацію (видані закладами вищої або фаховою передвищої освіти) за спеціальністю 012 Дошкільна освіта або за іншою спеціальністю галузі знань 01 Освіта/Педагогіка (за умови присвоєння професійної кваліфікації вихователя); 
• особиста медична книжка про проходження обов'язкового попереднього (до прийняття на роботу) та періодичних профілактичних медичних оглядів;
• довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду. Попередній огляд проводиться до працевлаштування на роботу, періодичний – один раз на п'ять років;
• атестаційний лист, сертифікат про проходження сертифікації педагогічних працівників, інші документи, що підтверджують наявність професійних компетентностей. 

Загальні компетентності

Профстандартом визначено шість ключових загальних компетентностей, які мають бути розвинені у вихователів ЗДО, та представлено їхню змістову характеристику. Цей перелік включає:

• громадянську компетентність (відповідальні та свідомі дії на засадах прав і свобод громадянина, реалізація своїх прав та обов'язків, усвідомлення цінності громадянського суспільства та необхідності його сталого розвитку);
• соціальну компетентність (організація міжособистісної взаємодії, робота в команді, спілкування з представниками інших професійних груп різного рівня);
• культурну компетентність (повага до української національної культури та мультикультурності у суспільстві, прояв національної культурної ідентичності та творче самовираження);
• лідерську компетентність (ухвалення ефективних рішень у професійній діяльності, відповідальне ставлення до своїх обов'язків, мотивування людей до досягнення спільної мети);
• підприємницьку компетентність (творчий пошук та реалізація нові ідеї, самопрезентація результатів своєї професійної діяльності,  планування та управління культурними та соціальними проєктами, критичне мислення, керування власним життям і кар'єрою);
• етичну компетентність (дії лише в межах професійної компетентності на основі етичних міркувань (мотивів), доброчесності, соціальної відповідальності, поваги до різноманітності та мультикультурності). 

Трудові функції вихователя

Одним із структурних елементів Профстандарту є опис трудових функцій (усього їх 4), професійних компетентностей, предметів та засобів праці, вимог до знань, умінь і навичок вихователя. Тож розглянемо, яка  теоретична база потрібна вихователю для реалізації кожної трудової функції.

Трудова функція №1. Організація, забезпечення та реалізація освітнього процесу.

Основною метою професійної діяльності вихователя є організація навчання, виховання та розвитку вихованців під час здобуття ними дошкільної освіти шляхом формування ключових компетентностей відповідно до Державного стандарту дошкільної освіти. Для її досягнення вихователь має формувати та вдосконалювати: 

1.1. Прогностичну компетентність.

Ця компетентність передбачає цілепокладання, самоорганізацію,  підготовку та планування освітнього процесу й прогнозування його результатів, документування професійної діяльності.  

Для формування та розвитку цієї компетентності потрібно мати та поповнювати теоретичну базу з таких тем:

• структурні компоненти освітнього процесу;
• види, типи, основні підходи до планування, їхні переваги та недоліки;
• специфіка планування освітнього процесу в різновікових групах;
• основи тайм-менеджменту освітньої діяльності та самоменеджменту;
• основи особистої ефективності;
• види та вимоги до документування професійної діяльності.

1.2. Організаційну компетентність.

Ця компетентність передбачає здійснення освітнього процесу державною мовою, вибір ефективних методичних форм, методів та засобів організацію ігрової (провідної) та інших видів дитячої діяльності, забезпечення здобуття освіти вихованців із ООП.

Розвитку цієї компетенції сприятиме наявність та вдосконалення таких знань:

• нормативно-правове забезпечення організації освітнього процесу, зокрема інклюзивного навчання в ЗДО;
• норми та стилі літературної української мови, використання усного та писемного мовлення;
• наукові основи та закономірності становлення та розвитку мовленнєвої діяльності дітей раннього та дошкільного віку;
• вітчизняні та зарубіжні концепції, теорії, парадигми дошкільної освіти;
• основи дошкільної педагогіки, дидактики, методики і технології дошкільної освіти;
• види дитячої діяльності та їхні характерні особливості;
• теорії провідних видів діяльності дітей раннього  та дошкільного віку;
• природа дитячої гри;
• основи психолого-фізичного розвитку дітей із ООП та способи виявлення індивідуальних потреб в освітньому процесі;
• технології індивідуального та диференційованого навчання;
• соціалізація вихованців із ООП під час освітнього процесу;
• види адаптацій і модифікацій освітнього  процесу, зумовлених особливими освітніми потребами дітей.

1.3. Оцінювально-аналітичну компетентність.

Ця компетентність передбачає здійснення та інтерпретацію результатів освітньої діяльності для адаптації й коригування освітнього процесу, визначення рівня сформованості компетентностей у вихованців відповідно до Держстандарту. 

Для формування цієї компетентності потрібно вдосконалювати обізнаність у таких сферах:

• засади здійснення моніторингу в освітньому процесі;
• технології проведення моніторингу якості освітньої діяльності та сфери застосування його результатів;
• методи оцінки результатів рівня сформованості ключових компетентностей вихованців та сфери їх застосування.

1.4. Предметно-методичну компетентність.

Ця компетентність передбачає формування у вихованців ключових компетентностей відповідно до Держстандарту.

Сформованість цієї компетентності демонструє обізнаність вихователя щодо таких тем:

Державний стандарт дошкільної освіти, типова освітня програма для дітей раннього та дошкільного віку;

• теорії та технології когнітивного, фізичного, мовленнєвого, соціального та емоційного розвитку дітей раннього та дошкільного віку;
• основи загальної, вікової, дитячої, педагогічної психології, нейропсихології;
• загальна та дошкільна педагогіка.

Трудова функція №2. Участь у створенні, підтримці та розвитку здорового, безпечного, розвивального, інклюзивного середовища.

Побудова безпечного та здорового освітнього середовища у закладі освіти є пріоритетним напрямом державної політики. Аби забезпечити права дітей на освіту й охорону здоров’я та сприяти реалізації їхнього потенціалу, вихователь має розвивати:

2.1. Здоровязбережувальну компетентність.

Ця компетентність передбачає організацію фізичного та психологічного безпечного освітнього середовища.

Аби формувати цю компетентність, потрібно покращувати теоретичну базу такого змісту: 

• основи пожежної безпеки, цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, вимоги санітарного законодавства та нормативне забезпечення організації харчування;
• способи поведінки в небезпечних ситуаціях та фактори можливого ризику у приміщеннях і на території закладу освіти;
• симптоми, перебіг, способи передачі, інкубаційний період дитячих хвороб;
• порядок надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу;
• психологічна природа булінгу та способи його попередження,подолання.

2.2. Проєктувальну компетентність. 

Ця компетентність передбачає організацію та проєктування освітніх осередків за принципами універсального дизайну.

Аби ефективно розвивати цю компетентність, потрібно вдосконалювати знання за такими напрямами:

• принципи універсального дизайну та розумного пристосування в організації освітнього середовища ЗДО;
• особливості та принципи організації та зонування освітнього простору;
• призначення та розвивальний потенціал навчально-методичного та ігрового наповнення освітнього середовища.

Трудова функція №3. Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства є одним із факторів ефективної взаємодії учасників освітнього процесу. Аби організувати спільну діяльність на принципах рівності, добровільності та поваги, вихователь має формувати та  розвивати такі компетентності:

3.1. Психо-емоційну компетентність.

Ця компетентність передбачає здійснення самоконтролю, саморегуляції та толерантної взаємодії.

Для розвитку цієї компетеності слід приділити увагу вивченню таких тем: 

• теорія емоційного інтелекту;
• причини та ознаки професійного вигорання;
• толерантність та її сутнісні характеристики. 

3.2. Педагогічне партнерство.

Ця компетентність передбачає ефективну співпрацю та комунікацію в професійній діяльності, організацію командної взаємодії.

Розвитку цієї компетенції сприятиме вдосконалення таких знань:

• основи теорії соціальної та професійної комунікації (основи самопрезентації, комунікативні канали та бар'єри, інструменти для мотивування та залучення до співпраці);
• техніки ефективної комунікації та ведення переговорів, командної роботи, педагогічної фасилітації, ненасильницької взаємодій, інструментів медіації та діалогу, роботи з конфліктами, моделей та стратегій співпраці;
• засади професійного співробітництва з батьківською спільнотою, профільними фахівцями та професійними організаціями у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, охорони правопорядку, представниками територіальної громади та іншими зацікавленими сторонами щодо виконання трудових функцій;
• особливості організації, принципи та методи реалізації педагогічного наставництва;
• засади командної взаємодії під час освітнього процесу;
• принципи, завдання та функції, порядок організації діяльності команди психолого-педагогічного супроводу вихованців із ООП.

3.3 Морально-етичну компетентність.

Ця компетентність передбачає врахування культурних, релігійних, соціальних і мовних особливостей родини під час освітнього процесу, здійснення його незалежно від від власних поглядів, стереотипів та упереджень.

Для формування та розвитку цієї компетентності потрібно мати та поповнювати теоретичну базу з таких тем:

• основи морально-етичної та професійної етики вихователя;
• полікультурність суспільства, відмінності між людьми.

Трудова функція №4. Професійний розвиток та самовдосконалення

Безперервний процес навчання сприяє вдосконаленню професійних якостей вихователя та триває впродовж усього періоду його професійної діяльності. 

Нагадуємо! Законодавством передбачено обов'язкове підвищення кваліфікації вихователів ЗДО не рідше одного разу на п'ять років загальним обсягом не менше 120 годин на п'ять років.

Для успішного виконання цієї трудової функції потрібні такі компетентності:

4.1. Здатність до навчання впродовж життя.

Ця компетентність передбачає проведення саморефлексії та самооцінювання власної діяльності, планування та реалізацію індивідуального професійного розвитку та самоосвіти.

Для розвитку цієї компетентності слід опрацювати такі теми:

• Професійний стандарт та вимоги до професійної діяльності;
• нормативно-правове забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• сутність, зміст, методи та способи здійснення саморефлексії та самооцінювання власної професійної діяльності;
• основні принципи, функції, форми та методи самоосвіти.

4.2. Інформаційно-комунікаційну компетентність.

Ця компетентність передбачає орієнтацію в інформаційному просторі, ефективне використання ІКТ та електронних освітніх ресурсів в професійній 

діяльності, дотримання правил безпечної поведінки в цифровому середовищі.

Аби формувати цю компетентність, потрібно покращувати теоретичну базу такого змісту:

• нормативно-правове забезпечення використання ІКТ та електронних освітніх ресурсів в професійній діяльності;
• основи медіаграмотності, способи та правила використання сучасного медіапростору, культури користування мережею  Інтернет;
• особливості та санітарно-гігієнічні вимоги використання ІКТ в професійній діяльності;
• правила безпечної поведінки в цифровому середовищі, способи контролю контенту та реагування на ризики мережі Інтернет.